«Ацикловір – це противірусний засіб, який використовують для лікування герпетичних захворювань. Препарат має кілька форм випуску (мазь для очей, крем, таблетки, порошок для приготування розчину для ін’єкцій (крапельниць)), що дозволяє застосовувати його при різних локалізаціях вірусу. Дітям «Ацикловір» найчастіше призначають для боротьби з губним герпесом, а також для підтримки організму при важких випадках вітряної віспи.

Склад лікарського засобу

Діюча речовина «Ацикловіру», а також більшості його аналогів, одне – це ацикловір.

Крім нього, у препараті присутні допоміжні компоненти, які відрізняються в залежності від форми випуску ліки:

  • таблетки містять лактозу, крохмаль і магнію стеарат;
  • мазь – жирова складова, очищена вода, нипазол;
  • крем – парафін, целюлоза, вода очищена, цетостеариловий спирт.

Ці речовини потрібні для того, щоб надати препарату певну форму і вид, захистити від впливу факторів навколишнього середовища.

Від чого призначають Ацикловір дітям

Медикаментозні засоби, основним компонентом яких є ацикловір, володіють вузькою спеціалізацією. Їх призначають для лікування захворювань, що розвиваються внаслідок активізації в організмі вірусу, що відноситься до герпесам.

Герпетична інфекція здатна провокувати появу наступних патологій:

  • вітряна віспа;
  • лімфома Беркітта;
  • інфекційний мононуклеоз;
  • оперізувальний лишай;
  • синдром хронічної втоми;
  • цитомегаловирусное ураження;
  • лейкоплакія язика.

Крім того, вірус викликає ряд неспецифічних поразки – кон’юнктивіт, стоматит, ангіна, висипання на статевих органах. При зараженні в ранньому віці розвивається помилкова краснуха.

Діти найчастіше стикаються з ацикловіром за появи герпетичних висипань на слизових оболонках рота, очей, губ, а також під час захворювання на вітрянку.

Інструкція із застосування і дозування в таблетках, мазі

Таблетки «Ацикловір» рідко застосовують для лікування дітей, оскільки в юному віці організм сам легко справляється з вірусом герпесу. Виключенням є тяжкі форми захворювань, а також імунодефіцитні стану хворого.

В інструкції по застосуванню препарату вказані наступні оптимальні дози діючої речовини окремо в кожній віковій категорії:

  • 1 − 2 роки – по 0,5 таблетки (100 мг) через кожні 4 години;
  • 2 − 5 років – по 200 − 400 мг 3 − 4 рази протягом дня;
  • Діти старше 6 років і дорослі – 600 − 800 мг кожні 6 годин.

Дозування ацикловіру для дітей істотно нижче дорослого, однак при тяжкому перебігу патології, наприклад, при оперізувальному лишаї, її можна збільшувати.

В залежності від тяжкості захворювання, стану дитини, а також реакції організму на препарат, лікар може змінювати дозу і складати індивідуальну схему лікування. Однак не варто робити це самостійно, оскільки самолікування може не тільки не поліпшити ситуацію, але й нашкодити.

Мазь «Ацикловір» в дитячому віці використовується значно частіше таблеток. Максимально допустиму дозу визначають, грунтуючись на вазі малюка. За один прийом на шкіру можна наносити не більше 80 мг ацикловіру на 1 кг маси. Однак на практиці точно вирахувати кількість речовини неможливо, тому лікарі просто рекомендують не зловживати, а змащувати тільки уражені ділянки тонким шаром мазі.

Обробку вогнищ інфекції слід проводити кожні 4 години під час неспання, вночі тривожити хворого не варто. Стандартний курс лікування триває 5 − 7 днів.

Взаємодія з іншими препаратами

При використанні локальних форм препарату (мазі, креми) будь-яка взаємодія відсутня, оскільки дуже маленьку кількість речовини потрапляє в кров пацієнта.

Прийом ацикловіру внутрішньо одночасно з імуносупресорами подовжує час, потрібний для виведення компонентів препарату з організму. Однак це не має ніякої клінічної важливості, оскільки ніяк не впливає на стан хворого, тому коригувати дозування немає потреби.

Протипоказання, побічні ефекти передозування і

У лікарського засобу є тільки одне протипоказання – індивідуальна чутливість до ацикловіру. З обережністю варто застосовувати препарат літнім людям, маленьким дітям, а також хворим, які мають проблеми з нирками.

В основному ліки добре переноситься всіма групами хворих, однак у деяких випадках може виникати нудота, головний біль, розлад кишечника, швидка стомлюваність.

Передозування виникає при прийомі всередину більше 20 г ацикловіру за раз. У разі проковтування речовини з’являється блювота і діарея, рідше − головні болі і неясність свідомості. Набагато страшніше внутрішньовенне введення великих доз препарату.

Практично миттєво розвивається наступна симптоматика:

  • надмірне збудження нервової системи;
  • слухові і зорові галюцинації;
  • судоми, які можуть поширюватися на все тіло;
  • кома.

Внаслідок різкого підвищення в крові рівня креатиніну і сечовини, у хворого розвивається ниркова недостатність.

При передозуванні проводять симптоматичне лікування, у важких випадках застосовують гемодіаліз (штучна нирка).

Аналоги противірусного препарату

Аналоги «Ацикловіру» – це препарати, які мають однакову фармакологічна найменування та, відповідно, одне і теж діюча речовина. В залежності від країни виробника, а також популярності марки, вартість аналогів може бути вище або нижче. Відрізняються вони тільки назвою, яке дає компанія, і іноді, допоміжними складовими.

Список препаратів, основним компонентом яких є ацикловір:

  • «Гевиран». Країна виробник Польща. Випускається у вигляді таблеток по 200, 400 і 800 мг.
  • «Лизавир». Італійське засіб у формі крему.
  • «Медовир». Флакони, що містять порошок, з якого готують розчин ацикловіру. Виготовляється в Греції.
  • «Зовиракс». Один з найбільш популярних аналогів, має різні форми випуску – пігулки, мазь, розчин.

«Ацикловір» – це гарний засіб, який виявляє лікувальну дію відразу після початку прийому. При дотриманні всіх рекомендацій лікаря, ризик появи побічних ефектів зводиться до мінімуму. Крім того, ціна на «Ацикловір» нижче, ніж на його аналоги з ідентичним складом.