Сучасний ритм накладає свій відбиток. Не кажучи вже про постійні стреси, які в сукупності з хронічною втомою призводять до депресій і іншим психічним розладам. Впоратися з подібними порушеннями допомагають антидепресанти, до яких відноситься і «Амітриптилін».

Форми випуску та склад антидепресанту

В аптеках препарат представлений у різних формах:

  • таблетована – у картонних упаковках по 20, 50 і 100 таблеток (25 і 50 мг) разом з вкладишем;
  • ін’єкційний розчин в ампулах об’ємом 2 мл (10 мг/мл), які фасуються по 5 шт. в формувальні ємності, поміщені в коробку з картону.

До складу таблеток «Амітриптилін» 25 мг входить аналогічну кількість амітриптиліну гідрохлориду.

Якщо мова йде про розчині для ін’єкцій, то в ампулі, крім 20 мл активної речовини, присутні такі допоміжні компоненти, як глюкоза, натрію хлорид, бензэтоний хлорид, вода.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Якщо розглядати препарат суто з медичної точки зору, то амітриптилін належить до групи трициклічних невибіркових інгібіторів. Механізм його дії полягає в нормалізації психічного рівноваги з подальшим поліпшенням настрою і зменшенням дратівливості. Ефект досягається завдяки придушення зворотного захоплення біологічно активних речовин, за допомогою яких здійснюється передача імпульсів від нервової клітини. Іншими словами, із-за дії медикаменту нервові клітини не здатні утримувати гормони, коли має місце передача імпульсу. У підсумку здійснюється накопичення нейромедіаторів, завдяки чому наголошується формування більш міцних нейронних зв’язків.

Важливо розуміти, що нудьга та депресія – це різні стани. Якщо перше обумовлено тільки поганим настроєм, то друге – серйозна патологія нервової системи, викликана її дисфункціями і недоліком нейромедіаторів.

У такій ситуації порушується структурна взаємозв’язок між різними частинами ЦНС, що вимагає медикаментозного лікування. Для позбавлення від депресії необхідно застосовувати спеціальні фармацевтичні засоби, включаючи «Амітриптилін».

Крім основного антидепресивної ефекту, Амітриптилін» володіє наступними:

  • анальгетичний;
  • антихолінергічною;
  • антигістамінним;
  • альфа-адреноблокирующим;
  • антиаритмічною;
  • анксіолітичну;
  • седативною.

Завдяки останньому ефекту препарат добре зарекомендував себе в боротьбі з тривожно-депресивними станами.

Засіб не відноситься до препаратів моментальної дії. Терапевтичний ефект при її призначення зазначається тільки через 14 – 20 днів. Після скасування ліки його виведення здійснюється в основному нирками (80 %) протягом тижневого або навіть двотижневого періоду.

На замітку! Якщо брати «Амітриптилін» в дозах, менших, ніж зазначено для терапії, засіб буде надавати лише седативну дію, яка поступиться місце стимулюючого тільки після підвищення дозування.

Показання до застосування, спосіб і дозування препарату

Медикамент повинен застосовуватися строго за приписом спеціаліста. Основні показання – психічні розлади та дисфункції ЦНС.

Так, препарат ефективний усунення або полегшення таких станів:

  • депресій андрогенних та іншого генезу;
  • станів тривоги;
  • психозу;
  • шизофренії;
  • нейрогенного больового синдрому;
  • порушень сну;
  • розладів, викликаних тривалим вживанням алкоголю;
  • девіантної поведінки;
  • фобій;
  • епілепсії;
  • підвищеного апетиту на тлі психічної збудливості;
  • мігрені, онкозахворювань, невралгії;
  • виразкових уражень органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • мимовільного сечовипускання.

Важливо! Крім лікування депресивних станів, «Амітриптилін» використовується у складі комплексної терапії інших захворювань в сукупності з іншими медикаментозними засобами.

Інструкція по застосуванню:

  • Дорослим при депресивному стані: на першому етапі добова норма – 1 – 2 табл. напередодні сну. Щоб домогтися очікуваного результату, дозування може збільшитися до 12 табл. в три прийоми, причому велика їх частина припадає на ніч. З плином часу доза може бути зменшена, що залежить від стану хворого. Тривалість курсу варіюється від 30 днів до 1 року і більше (за призначенням лікаря).
  • Літнім людям при незначних розладах психіки або у складі комплексної терапії більш серйозних захворювань (шизофренія, психоз): 1 – 4 табл. напередодні сну з поступовим зменшенням до ½ – 2 табл., коли буде досягнутий необхідний результат.
  • При головних болях і больовому синдромі на нервовому грунті: від ½ до 4 табл., що залежить від самопочуття хворого.
  • При депресивному стані дітей (6 – 12 років)/підліткам: ½ – 1 табл. і до 4 шт. відповідно.
  • При неконтрольованому сечовипусканні дітям (6 – 12 років)/підліткам: ½ – 1 табл. і до 2 шт. відповідно.

Прийом здійснюється внутрішньо під час або після вживання їжі з урахуванням, що більша доза залишається для прийому напередодні сну.

Вимагається суворе дотримання інструкції, щоб уникнути випадків передозування.

При вагітності та лактації

На будь-якому триместрі виношування дитини препарат не рекомендований до використання. Це допустимо у виняткових ситуаціях, коли очікувана користь для материнського організму набагато більше ймовірної загрози для плода.

Оскільки чинне з’єднання всмоктується в материнське молоко, то час лактації входить в список протипоказань до прийому Амітриптиліну».

В результаті ігнорування цієї рекомендації у грудничка може спостерігатися синдром відміни, який проявляється блювотою, нудотою, задишкою, тремором, сонливістю, коліками та ін.

Лікарська взаємодія

При прийомі будь-яких інших ліків, перед призначенням «Амітриптиліну» про це слід сказати лікареві, оскільки:

  • засіб несумісний з інгібіторами МОА;
  • в сукупності з іншими антидепресантами відбувається сильне пригнічення ЦНС, що загрожує збоями в роботі серцево-судинної системи і ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • при сукупному застосуванні з антикоагулянтами посилюється ефект останніх;
  • прийом з холиноблокаторами може стати причиною епілептичного нападу;
  • при сукупному прийомі з протизаплідними, що містять естроген, може підвищуватись біодоступність амітриптиліну.

Сумісність Амітриптиліну з алкоголем

«Амітриптилін» і алкоголь несумісні, про що повинен попередити пацієнта лікар, який призначає антидепресант. Будь-які ліки виключають вживання етанолу. Але в даному випадку подібний експеримент може стати причиною інсульту або інфаркту, оскільки і антидепресантну засіб, і алкоголь спочатку пригнічують ЦНС, а об’єднавшись, роблять сукупний ефект один одного більш сильним. В результаті хворого можуть мучити галюцинації, підвищений артеріальний тиск, дезорієнтація, утруднене дихання і інші побічні реакції.

Крім проблем з серцевим м’язом, подібне поєднання може негативно позначитися на нирках, через які виводяться обидва речовини, і на стан ШКТ. Також не варто забувати і про наслідки для печінки, де відбувається розщеплення як етанолу, так і амітриптиліну. Результатом може стати токсичний некроз.

Протипоказання і побічні ефекти

Антидепресант «Амітриптилін» має ряд короткочасних побічних явищ, які, як правило, зникають після адаптації до нього організму:

  • розпливчастість зору;
  • підвищення внутрішньоочного тиску;
  • сухість в ротовій порожнині;
  • утруднені дефекація і сечовипускання на тлі кишкової непрохідності.

Також можуть спостерігатися порушення в роботі:

  • ЦНС, що проявляється головним болем, зниженою працездатністю, слабкістю, дратівливістю, дезорієнтацією, розладами сну і низькою сконцентрированностью, неясністю свідомості, галюцинаціями, тремором, іноді судомними проявами, тривогами;
  • кровоносної системи (порушення серцевого ритму і провідності, нестійкість меж кров’яного тиску, втрата свідомості);
  • ШКТ (нудота і наступна за нею блювання, печія, стрімке схуднення, стоматит, розлади смакових рецепторів, іноді холестатична жовтяниця, діарея);
  • ендокринної системи, наприклад, у вигляді набухання молочних залоз і порушення потенції.

Також до цього списку варто додати різні алергічні реакції (свербіж, висип тощо).

Препарат не можна призначати, якщо у пацієнта зазначаються:

  • підвищена чутливість до його компонентів;
  • прийом інгібіторів МАО (або у найближчі два тижні);
  • інфаркт міокарда;
  • отруєння етанолом, снодійними, аналгетиками та іншими психоактивними речовинами;
  • закритокутова глаукома;
  • грудне вигодовування;
  • непереносимість галактози;
  • недолік лактози;
  • дисфункції антріовентрикулярною і внутрішньошлуночкової провідності.

Аналоги

В аптеках представлений ряд структурних аналогів «Амітриптиліну», що містять ідентичну активне з’єднання:

  • «Амизол»;
  • «Амирол»;
  • «Саротен»;
  • «Триптизол»;
  • «Эливел».

Говорячи про групи трициклічних депресантів, не можна не згадати про такі препарати, як «Кломіпрамін» і «Іміпрамін». Але, природно, що перелік препаратів з аналогічною дією набагато більше.

«Амітриптилін» – ефективний антидепресант, що застосовується для корекції психічного стану людини, що перебуває в депресії. Однак перед його прийомом необхідно проконсультуватися з лікарем, який підбере необхідну схему терапії, базуючись на результатах обстеження пацієнта.