Амітриптилін відноситься до препаратів з групи психоаналептиков і антидепресантів. Це засіб широко застосовують у психіатричної та психотерапевтичної практиці. Воно дозволяє прибрати прояви депресії, безсоння, тривогу і безпричинні страхи. Але необхідно враховувати, що ліки допомагає лише зняти симптоматику, але не усуває саму хворобу. Крім того, це досить сильний засіб, і перед тим, як приступити до лікування, варто вивчити показання до застосування Амітриптиліну, а також дізнатися, при яких станах він заборонений.

Загальний опис і склад препарату

Амітриптилін — це трициклічний антидепресант. Існує кілька форм випуску цього фармпрепарату: таблетки, драже та розчин.

Перші два види ліки містять основна діюча речовина амітриптиліну гідрохлорид в обсязі 0,001 або 0,025 р. В якості допоміжних засобів, які не надають лікувального впливу, при створенні таблеток використовують мікрокристали целюлози, лактози моногідрат, колоїдний діоксид кремнію, крохмаль, тальк і магнію стеарат.

Таблетки фасують у контурні чарункові упаковки і розкладають по картонних коробок. Драже продається в полімерних банках, також вкладених в пачки з картону. Лікарські засоби мають білий або трохи жовтуватого забарвлення.

Розчин для внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій представлений в скляних ампулах, де вміст діючого компонента становить 10 мг в 1 мл рідини. В якості додаткових з’єднань використовують кислоту хлористоводневу, декстрози моногідрат, натрію хлорид, а також очищену воду.

Лікувальний засіб зберігає придатність протягом 3 років з моменту випуску. Вживати його по закінченню цього терміну не рекомендується. Зберігати коробку з ліками стоїть в темному місці при відносно нормальної вологості і температурі, що не перевищує 25 градусів.

Увага! Антидепресант Амітриптилін відсутній у вільному продажу: для його придбання потрібно рецепт, завірений лікарем.

Фармакологічна дія

Основне призначення Амітриптиліну — це усунення психічних і емоційних проблем. Такі стани супроводжуються депресіями, ажитацією, порушеннями сну, а також загальмованістю. Завдяки тому, що Амітриптилін впливає на ЦНС і відновлює баланс серотоніну в організмі, стан хворого нормалізується вже через кілька тижнів.

Крім того, лікарський засіб може надавати наступні ефекти, за рахунок взаємодії з іншими рецепторами і системами:

  • седативний;
  • помірний аналгезуючий;
  • антидіуретичний, коли дозволяє контролювати сечовипускання;
  • противиразковий, оскільки впливає на рецептори, які знаходяться в слизових оболонках органів ШКТ.

Крім цього, за рахунок впливу на певні ділянки головного мозку Амітриптилін допомагає боротися з порушеннями апетиту. А також з його допомогою знижуються показники артеріального тиску у гіпертоніків.

Як і багато препаратів цієї групи, Амітриптилін не всмоктується повністю. Його біодоступність прирівнюється до 30-60%, в залежності від того, як склад потрапив в організм, – пероральним або ін’єкційним шляхом. Максимальної концентрації речовина досягає в період від 2 до 12 годин. Виводяться лікувальні з’єднання з сечею.

Показання для застосування антидепресанту

Розчин, драже або таблетки Амітриптилін дозволяють усунути або знизити вираженість симптомів при наступних хворобливих станах:

  • розлади емоційного характеру;
  • психозах і шизофренічних захворювань;
  • алкогольних абстиненциях;
  • поведінкових проблем, пов’язаних з порушеннями уваги і активності;
  • енурезі у дитячому віці або у літніх пацієнтів;
  • булімії на нервовому грунті;
  • больових синдромах при невралгії, онкології і інших проблемах;
  • виразкових ураженнях органів ШКТ.

Увага! Цей препарат дуже сильний, тому, щоб уникнути неприємних наслідків та медикаментозної інтоксикації, варто дотримуватися режиму дозування і схему лікування Амітриптиліном, прописаний лікарем.

Дозування Амітриптиліну

Як свідчить інструкція по застосуванню ліки можна вживати з їжею або після прийому їжі. Але при цьому таблетки або драже потрібно запивати великою кількістю рідини, інакше це викличе подразнення слизових оболонок шлунка і кишечника.

Дозування призначається в залежності від вікової категорії та типу захворювання.

Лікар визначає індивідуально в кожному випадку, але є і такі стандартні схеми:

  • Діти від 6 до 12 років. При психоемоційних розладах — від половинки таблетки до 4 штук в день. При енурезі мінімальна доза така ж, а максимальна становить 2 таблетки.
  • Дорослі. При депресивних станах приймають по одній-дві пігулки на добу у вечірній час. В окремих випадках цей обсяг може бути збільшений і розділений на три прийоми. Причому більшу частину лікарського засобу потрібно випивати на ніч. У терапії больових синдромів п’ють від половинки до 4 таблеток на день залежно від вираженості симптомів.
  • Літні пацієнти. Таким хворим потрібно приймати від 1 до 4 пігулок в день, поступово зменшуючи кількість, поки воно не прирівняється до половинці таблетки.

Розчини для внутрішньовенного і внутрішньом’язового введення використовують в обсязі від 20 до 40 мг 4 рази на день. Їх застосовують на початковому етапі лікування, а потім поступово переводять хворого на таблетки або драже.

На замітку. Тривалість терапії в кожному випадку визначається індивідуально. Іноді достатньо місяця, щоб хворий відчув відчутне полегшення. А в деяких випадках лікування розтягується на рік і більше.

Застосування у період вагітності і лактації

Пероральний прийом або уколи Амітриптиліну призначають жінкам під час вагітності тільки у випадку, якщо очікувана користь значно перевищує можливу шкоду дитині. При цьому лікування проводиться під суворим медичним контролем, а дозування і схема визначаються індивідуально і постійно коригуються.

Оскільки діючі речовини лікарського засобу можуть проникати у грудне молоко, за рахунок чого у малюків виникає постійна сонливість, Амітриптилін не призначають жінкам, що годують. Це загрожує для новонародженого ще й такими симптомами, як задишка, кишкові коліки, збудливість, тремтіння кінцівок, спастичні явища і скачки артеріального тиску. Якщо жінка лікувалася за допомогою цього препарату в період вагітності, не менш ніж за 7 тижнів до передбачуваних пологів він повинен бути скасований.

При порушеннях функції нирок

Порушення функціонування нирок і печінки найчастіше є абсолютним протипоказанням до використання багатьох лікарських засобів. У випадку з Амітриптиліном, призначати цей препарат можна, але застосовувати його слід з обережністю.

Крім того, лікування повинне проводитися під суворим контролем фахівця. Якщо спостерігаються будь-якого погіршення стану з боку зазначених органів, лікарський засіб скасовують або коригують дозу.

Протипоказання, побічні ефекти, передозування

Препарат не можна призначати хворим, які перенесли інфаркт міокарда, пацієнтам із закритокутовою глаукомою, інтоксикацією медикаментами чи алкоголем, а також при порушеннях в роботі шлуночків серця. Крім того, протипоказаннями до застосування є грудне вигодовування і непереносимість домінуючою складовою.

Підставами для прояву особливої обережності і або відміни препарату у разі погіршення стану є:

  • патології серця і судин;
  • розлади кровообігу;
  • ураження кісткового мозку;
  • психози маніакально-депресивного характеру;
  • бронхіальна астма;
  • хронічна алкогольна залежність;
  • розлади моторних функцій травлення;
  • інсульти;
  • дисфункції печінки і нирок;
  • затримки сечовипускання;
  • стрибки внутрішньоочного тиску;
  • хвороби передміхурової залози і сечового міхура;
  • епілепсія;
  • період виношування немовляти.

Амітриптилін має сильний вплив на організм, і побічні ефекти здатні торкнутися різні органи і системи, проявляючись негативними симптомами:

  • ЦНС — можуть виникати запаморочення, порушення сну, перезбудження або загальмованість, м’язові спазми, головні болі та епілептичні припадки.
  • Серце і судини — побічні прояви виражаються в нестабільності показників кров’яного тиску, запаморочення, збої серцевого ритму.
  • ШКТ — не виключена поява діареї, нудоти, печії, а також зміна смакових відчуттів і потемніння мови.
  • Ендокринна система — нерідкі прояви гіперглікемії, зниження або підвищення лібідо, набухання молочних залоз у жінок.
  • Інші прояви — стрибки внутрішньоочного тиску, розлади зорового сприйняття, сухість у роті, збої в роботі кишечника, порушення активності потових залоз, сплутаність свідомості, тахікардія.

Побічні прояви спостерігаються досить часто, крім того, не виключено звикання. А відміна препарату може спричинити нудоту, діарею, розлади сну, головні болі, підвищену дратівливість і поява незвичайних сновидінь.

Передозування проявляється вираженими симптомами з боку нервової системи, серця і судин. Їх характер залежить від обсягу прийнятого речовини та індивідуальних особливостей пацієнта.

Крім того, це стан заявляє про себе та іншими ознаками, наприклад:

  • збоями дихання;
  • блюванням;
  • підвищеним потовиділенням;
  • гіпертермією;
  • в особливо важких випадках можлива зупинка серця.

При підозрі на передозування препаратом хворий потребує негайної госпіталізації. Фахівці проведуть необхідні заходи, а саме: промиють шлунок, призначать ентеросорбенти та препарати для лікування симптомів.

Взаємодія з іншими ліками

Якщо приймати Амітриптилін спільно з альфа-адреноблокаторами та фенітоїном, знижується ефективність останніх. А з’єднання з Флуоксетином і Флувоксаміном здатні привести до появи симптомів передозування, оскільки вміст активної речовини в крові збільшується.

Коли обговорюваний препарат комбінують з нейролептиками або м-холиноблокаторами, високий ризик розвитку гіперпірексії. А при сумісному прийомі з фенилэфрином, епінефрином, изопреналином і норепінефрином постраждає серцево-судинна система.

Не виключені важкі епілептичні припадки, якщо люди, які страждають цим захворюванням, комбінують Амітриптилін з бензодіазепінами, холиноблокаторами і фенотіазинами.

У разі поєднання лікарського препарату з іншими засобами, що впливають на роботу нервової системи, можливе пригнічення дихання. При прийомі антигістамінних, протипаркінсонічних ліків, посилюється антихолінергічну вплив Амітриптиліну. Крім того, підвищується токсичність препаратів, антикоагулянтів, якщо приймати їх спільно з обговорюваним ліками.

Ефект від терапії лікарським засобом буде знижений, якщо поєднати його зі складами, що містять резерпін, бетанидин, клонідин і гуанетидин.

Рада! Враховуючи перераховані чинники, варто попереджати лікуючого лікаря, який призначив Амітриптилін, якщо хворий приймає ще якісь препарати.

Препарати аналогічної дії

Структурні аналоги Амітриптиліну вважаються препарати, що містять те ж речовина в складі.

Серед них медики часто віддають перевагу таким лікарських засобів:

  • Амиксиду;
  • Амітріптіліну Гриндексу;
  • Амітріптіліну Никомеду;
  • Амітріптіліну Акосу;
  • Саротену Ретарду.

Якщо хворому з якихось причин не підійшли зазначені препарати, їх також можна замінити Анафранилом, Доксепіном або Мелипрамином. У будь-якому випадку це вирішує фахівець.

Важливо усвідомлювати, що Амітриптилін здатний принести суттєве полегшення при деяких хворобливих станів. Але пити його можна тільки з дозволу лікаря, за умови суворого дотримання схеми лікування і дозувань. В іншому випадку можливі некеровані реакції організму, які спричинять за собою тяжкі порушення, в тому числі і летальний результат.