Дефект міжпередсердної перегородки або ДМПП – це захворювання, яке вважається одним з найбільш поширених вад серця. Симптоматика, процес перебігу і прогноз можуть різнитися в залежності від ступеня вираженості і умов протікання хвороби. У даній статті ми детально розберемо передумови для виникнення ДМПП, симптоми і методи лікування.

Причини виникнення дефекту міжпередсердної перегородки

Людське серце поділяється на чотири камери – два передсердя і стільки ж шлуночків. Між собою камери зв’язуються клапанами, які визначають регуляцію кровотоку в серцевих камерах. Відповідно, від передсердь до шлуночків кров може потрапляти. А от кров з різних передсердь ніяк не повинна контактувати один з одним.

При нормальному будові серця обидва передсердя розділено перегородкою. При внутрішньоутробному розвитку, а також перші місяці після народження наявність отвору в міжпередсердній перегородці – це природне явище. У нормі воно пропадає у період до одного року. Іноді отвір залишається і пізніше, тоді йдеться про ДМПП.

Виникнення цього дефекту відбувається у зв’язку з тим, що в ембріональному періоді не відбувається повноцінного розвитку перегородки між правим і лівим передсердями. В якості факторів впливу може виступати вплив шкідливих впливів навколишнього середовища, інфікування матері та ряд інших причин.

Відзначається, що підвищений ризик виникнення дефекту міжпередсердної перегородки у дітей у разі, якщо подібні вади розвитку виникали і у родичів. Впливають на розвиток ДМПП також перенесені матір’ю в період виношування інфекції – краснуха, герпес, вітрянка та інші. Крім цього, можуть вплинути деякі медикаменти, що приймаються при виношуванні дитини, алкоголь та наркотичні речовини, опромінення та патології ендокринної системи.

Симптоми і ознаки патології у дітей та дорослих

Симптоматика ДМПП може відрізнятися в залежності від тяжкості захворювання.

У легких випадках спостерігається відсутність тих чи інших проявів, а про патології пацієнт дізнається тільки на плановому обстеженні серця. Дефект міжпередсердної перегородки у новонароджених зазвичай не проявляє себе, особливо в тих випадках, коли отвір не досягає великого розміру.

Як правило, основна симптоматика проявляється приблизно до тридцяти років.

На розвиток ДМПП можуть вказувати наступні ознаки:

  • часта задишка за умови, що навантаження на організм не здійснюється;
  • поява набряків, переважно в нижніх відділах тіла;
  • відчуття занепаду сил і сильної стомлюваності;
  • збліднення шкіри і слизових, синюшність;
  • порушений ритм серця;
  • часті хвороби органів дихальної системи.

При вираженому порушенні і відсутність гемодинамічної компенсації симптоми починають проявлятися вже в ранньому віці. Слід звернути увагу, що цей вроджений порок серця може викликати у дітей затримку у фізичному розвитку, тахікардію і часті респіраторні захворювання, тому необхідно своєчасно виконати діагностику і приступити до лікування.

Особливості вродженого пороку

При дефекті міжпередсердної перегородки порушується кровообіг – на серце лягає підвищене навантаження, пов’язана з переміщенням крові в непотрібному напрямку. У молодому віці організм може забезпечити компенсацію даного стану, але чим старше стає людина, тим більше ризик виникнення ускладнень і серцевої недостатності.

Крім цього, кров з артерій і вен перемішується, а це може бути чревате виникненням тромбів, які присутні у венозній крові, що надходять до органів. Внаслідок цього є ризик виникнення інсультів та інфарктів, які трапляються з-за того, що перекривається просвіт судини. У групі ризику знаходяться пацієнти, що страждають атеросклерозом.

Обсяг викиду крові безпосередньо залежить від діаметра отвору. Виходячи з цього визначається тяжкість стану пацієнта.

При відсутності грамотного і адекватного лікування можуть виникнути ускладнення, такі як серйозні порушення ритму серця, збільшення ймовірності інсультів, ризик легеневої гіпертензії, можливість розвитку пневмонії через перенасиченість легеневих судин кров’ю.

Загрузка...

Класифікація ДМПП

Класифікувати даний порок серця можна за різними ознаками. В окремі групи виділяються первинні і вторинні випадки ДМПП.

До перших можна віднести ті випадки, в яких порушення локалізується в області первинної перегородки. Відповідно, зберігається спілкування між двома передсердями. За розміром такий дефект зазвичай крупніше, може досягати 3 см, розташовується частіше всього по нижньому краю перегородки.

При вторинному дефекті міжпередсердної перегородки мова йде про порушення розвитку вторинної перегородки. В даному випадку діаметр отвору менше, досягає приблизно 1 см, локалізується ближче до серединної частини перегородки.

У важких випадках фіксується таке порушення, як повна відсутність перегородки між передсердями, тоді говорять про трехкамерном серце.

В окрему категорію виділяються поєднані патології, коли зустрічаються ознаки одночасно і первинного і вторинного дефектів. Найчастіше це стан діагностується спільно з іншими вродженими вадами серця.

А також іноді встановлюється такий діагноз, як відкрите овальне вікно. Його не можна повною мірою вважати повноцінним дефектом перегородки, так як він виражений у слабкому розвитку безпосередньо клапана овального отвору. Це менш серйозне стан, ніж інші випадки ДМПП, однак також вимагає своєчасного втручання лікаря кардіолога.

Діагностичні заходи

При зверненні пацієнта з відповідними скаргами до кардіолога збирається детальна клінічна картина і діагноз, після чого призначається комплекс діагностичних процедур.

При первинній діагностиці лікар звертає увагу на характерний систолічний шум при аускультації серця. Зазвичай після цього призначається ехокардіографія (ультразвукове дослідження серця) – воно вважається найбільш інформативним діагностичним засобом для виявлення дефекту міжпередсердної перегородки. Можна виявити наявність і точну локалізацію отвори, отримати уявлення про розміри камер серця.

А також проводиться рентген для отримання уявлення про розмірах і формі серця, ЕКГ для з’ясування, які присутні порушення серцевого ритму, а також ангіографія, яка показує точну схему кровотоку.

Детальну картину ураження серця показує магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Лікування хвороби

Раніше єдиною можливістю лікування дефекту міжпередсердної перегородки вважалася операція, що виконується на відкритому серці. Зараз існує більше можливостей для проведення лікувальних і реабілітаційних заходів.

Хірургічний спосіб

При традиційному методі виконання оперативного втручання здійснюється розріз грудної клітини для отримання доступу до серця, після чого виконується ушивання або розміщення клаптя на перегородці. Існує більш щадний метод – тоді розріз не перевищує 5 см, а період післяопераційного відновлення скорочується.

Спосіб, яким буде виконуватись операція, вибирає кардіохірург залежно від тяжкості стану пацієнта і супутніх патологій.

Эндоваскулярный метод

Один з найменш інвазивних (травматичних) способів усунення дефекту. Ендоваскулярне закриття отвору здійснюється за допомогою введення у вену стегна системи катетерів, за допомогою яких до ураженої області підбивають спеціальний пристрій – окклюдер, використовуваний для того, щоб усунути отвір.

Під час проведення процедури пацієнт знаходиться під контролем за допомогою рентгенографії. Одночасно з цим без перерви моніторяться всі життєві функції організму.

Процедура проводиться під загальним або місцевим наркозом – в залежності від відповідних показань. Система катетерів і сам окклюдер підбираються для кожного пацієнта індивідуально з урахуванням особливостей порушення. Вся процедура рідко триває довше однієї години, період реабілітації становить близько місяця і може супроводжуватися задишкою або больовими відчуттями в грудях. У випадку появи подібних симптомів слід негайно звертатися до лікаря, щоб вчасно виявити можливі ускладнення.

Операція з використанням штучного кровообігу

Під час виконання операції при ДМПП за цією методикою робиться розріз на грудях, щоб отримати доступ до серця, пацієнта підключають до системи штучного кровообігу. А саме серце при цьому тимчасово виключається з кола циркуляції крові. За цей проміжок часу накладається латка на отвір або проводиться його повне ушивання.

Потім серце підключають назад, виробляють накладення шва.

Реабілітаційний період

Правильне проведення періоду відновлення після операції – важливий фактор для настання одужання.

Після виконання оперативного втручання на відкритому серці призначається носіння бандажа для того, щоб не допускати розбіжності шва.

Перший час, до розпорядження лікаря, потрібно дотримувати строгий постільний режим, потім допускається переміщення по палаті. Залишатися без руху, якщо на те немає серйозної причини неприпустимо – активність зміцнює серце, підвищує вентиляцію легенів. Навантаження підвищують поступово, дійти до рівня активності, який був до хвороби, вийде не раніше, ніж через 2-3 місяці.

Два тижні після операції гігієна тіла проводиться за допомогою вологої губки, ванни заборонені. Після загоєння можна починати приймати теплий сидячий душ.

Всі рекомендації, які дасть лікар після виписки з лікарні, повинні виконуватися акуратно. Медикаменти приймаються в строго призначений час, тільки за призначенням лікаря.

Необхідно дотримувати режим харчування: їжа повинна бути легкою, живильної і містить необхідну кількість калорій. Обмеження, які з’являться в раціоні, потрібно виконувати все життя. В основному це стосується обмеження кухонної солі, жирів і занадто калорійної їжі.

Повністю виключається алкоголь, тютюн, жирна випічка, мариновані, копчені продукти, жирні сорти м’яса.

Продукти, що ведуть до атеросклерозу (в першу чергу це стосується їжі, насиченою жирами) необхідно максимально обмежити, щоб не викликати виникнення проблем з судинами і ожиріння.

Необхідно практикувати фізичні навантаження в помірному режимі. Краще почати з коротких прогулянок, перший час уникати сходів і будь підвищеної активності. Збільшувати її після операції при ДМПП слід поступово, не перегружаясь, але й не уникаючи руху. Ідеальним варіантом буде узгодження лікувальної гімнастики з лікарем.

Мінімум протягом двох місяців буде потрібно залишатися під контролем кардіолога. Він коригує режим живлення і навантаження, прописує необхідні препарати. Після того як організм відновиться, проводиться функціональне тестування, яке покаже готовність до підвищення навантаження.

Важливо також уникати стресових ситуацій і нервових перевантажень. Близьким пацієнта слід проявити дбайливе ставлення – нервове перенапруження дасть сильну навантаження, яка може стати причиною ускладнень.

Прогнози на одужання дітей і дорослих

Прогноз при дефекті міжпередсердної перегородки може залежати від багатьох факторів, включаючи розмір отвору, наявність супутніх вад та ускладнень, своєчасність розпочатого лікування, вік і так далі.

Гемодинамічно незначущі відхилення можуть навіть не вимагати лікування – потрібно тільки регулярне обстеження у кардіолога для виключення прогресування патології.

Прогноз погіршується, якщо отвір досягає такого розміру, що призводить до змішування артеріальної та венозної крові. У цьому випадку сприятливий результат залежить від своєчасно проведеної операції, в іншому випадку ситуація може погіршитися.

Сучасні технології дозволяють провести втручання з мінімальним ризиком, однак, необхідно пам’ятати, що це операція на серці. У зв’язку з чим є небезпека виникнення ускладнень навіть при сприятливому перебігу лікування. В цілому виживання під час операції становить приблизно 98%.

Пізно почате лікування і несвоєчасно поставлений діагноз можуть негативно позначитися на якості і тривалості життя. У серйозних випадках це призводить до інвалідності після 30 років.