Димексид гель – ефективний знеболюючий і протизапальний місцевий засіб. Завдяки цьому лікарського препарату багато пацієнти забувають про своїх больових відчуттях, можуть вести повноцінний спосіб життя.

Склад лікарського засобу

Основна діюча речовина – диметилсульфоксид. Дозування 250 і 500 мг, відповідно препарат може бути 25 або 50%.

Примітка: чим вище концентрація активного компонента, тим більш виражений терапевтичний ефект.

Додаткові компоненти: карбомер, триетаноламін, ментол, вода очищена.

Фармакологічна дія

Димексид – протизапальний гель, який застосовують також як антимікробний, протиалергічну, фібринолітичну, анальгетичну та антисептичний засіб. Підходить тільки для зовнішнього використання.

Димексид має місцеву дію, діє в місці ураження шкірного покриву. Його особливість у тому, що він підсилює інфільтрацію лікарських засобів, долає бар’єр слизової оболонки і шкіри, проникає в порожнину суглобів. Гель покращує мікроциркуляцію шкірного покриву, прискорює загоєння і відновлення пошкоджених клітин.

Він підвищує чутливість до антимікробних препаратів, тому лікування антибіотиками стає більш ефективним. Медикамент помірно токсичний, але абсолютно безпечний при дотриманні рекомендацій лікаря.

Діюча речовина при аплікації виявляється в сироватці крові через 8-10 хв. у незначній кількості, причому максимальний рівень концентрації відзначається через 2-8 ч. і тримається протягом 36-48 год

Диметилсульфоксид виводиться разом із сечею і калом, незначна кількість речовини, що виділяється при диханні.

Для чого призначають гель Димексид

Гель Димексид користується популярністю серед лікарів для лікування уражень м’яких тканин, суглобів, терапії больових відчуттів травматичного походження, а також при різних інфекційно-запальних процесах. Його призначають у наступних випадках:

  • радикуліт;
  • ревматоїдний артрит, остеоартроз;
  • хвороба Бехтерева;
  • анкілозуючий спондилоартрит;
  • екзема, вузлувата еритема, органічна склеродермія;
  • ураження трійчастого нерва;
  • травми (забиття, розтягнення зв’язок);
  • ураження шкіри травматичного характеру (поранення, термічні опіки);
  • захворювання судин (венозна недостатність нижніх кінцівок, тромбофлебіт);
  • інфільтрати різного походження;
  • запальні та гнійні ураження шкіри (піодермія, бешиха, акне, carbunculosis, фурункульоз);
  • п’яткова шпора;

Широко застосовується в хірургії для загоєння пошкоджень шкіри в післяопераційному періоді. Він використовується для виготовлення пов’язок на пошкоджені ділянки, поки шкірний покрив не відновиться.

Також затребуваний в щелепно-лицьовому профілі одонтологии. Його призначають при сиаладените, остеоартрозі щелепних суглобів, а також при запальних захворюваннях зубів та ясен.

Медикамент особливо популярний в косметології. Його часто використовують для поліпшення структури волосся, посилення їх росту, а також для відновлення стану шкіри обличчя.

Інструкція по застосуванню для дітей і дорослих

Димексид гель або розчин слід використовувати згідно з інструкцією по застосуванню, дотримуючись певний алгоритм.

Вибір концентрації препарату залежить від тяжкості стану пацієнта. У запущених випадках використовують Димексид гель 50%. Він відмінно справляється з угамуванням болю при сильних больових відчуттях. Також активно застосовується для аплікацій при дерматологічних патологіях, таких як екзема, склеродермія.

Гель Димексид 25% застосовується для особи і надчутливих ділянок тіла, а також на слизові оболонки. На пошкоджену ділянку слід наносити тонким шаром і злегка втирати.

Примітка: зовнішній засіб можна використовувати під пов’язку.

Тривалість курсу лікування залежить від призначення лікаря, але в середньому становить 10-14 днів. Через 10 днів перерви можна повторити терапію.

Перед початком курсу лікування необхідно провести пробу на чутливість до компонентів. Тестування виглядає таким чином: тонким шаром гелю змастити зону ліктьового згину, почекати деякий час і оцінити реакцію. Якщо на досліджуваному ділянці з’явилося подразнення, почервоніння або свербіж, то це свідчить про алергічної реакції на Димексид. Застосування лікарського засобу припиняють і призначають антигістамінні препарати, щоб позбутися від алергії.

Не можна допускати потрапляння гелю в очі. Якщо засіб потрапило на слизову, промити великою кількістю проточної води і в терміновому порядку звернутися в лікувальний заклад. Не варто забувати, що недотримання інструкції шкодить здоров’ю.

Можна використовувати при вагітності та лактації

Акушери і гінекологи забороняють застосовувати засіб цими групами пацієнток. Основною причиною заборони є відсутність клінічних досліджень про безпеку цього препарату.

Лікарська взаємодія

Діюча речовина Димексиду стимулює реабсорбцію етанолу, інсуліну, ацетилсаліцилової кислоти, нітрогліцерину. Крім підвищення рівня всмоктування лікарських компонентів, медикамент здатний збільшувати токсичні властивості деяких препаратів.

Димексид сумісний з ліками багатьох груп. Ефективність комплексного лікування хвороб з використанням Димексиду посилюється. Для лікування тромбофлебіту його слід поєднувати з Гепариновою маззю, глюкокортикостероїдами – при екземі.

Гель підсилює ефективність антибактеріальних препаратів при ряді шкірних захворювань, які супроводжуються інфекційно-запальним процесом. Для систематичного лікування патології кістково-м’язового апарату гель варто поєднувати з НПЗЗ. Для місцевого знеболювання застосовуються аплікації Димексиду з анальгетиками.

Протипоказання і побічні ефекти

Препарат протипоказаний при таких станах:

  • підвищена чутливість до диметилсульфоксиду або індивідуальна непереносимість інших компонентів, що знаходяться на складі;
  • хронічні патологічні процеси печінки і нирок;
  • ішемічна хвороба серця;
  • виражений атеросклероз;
  • гостре порушення мозкового кровообігу;
  • високу внутрішньоочний тиск;
  • катаракта;
  • коматозний синдром.

Застосування при наявності протипоказань не можливо. Засіб не використовується вагітними, матерями і дітьми до 12 років.

Побічні ефекти проявляються у вигляді контактних дерматитів, які супроводжуються свербежем, а також алергічних реакцій – кропив’янка. Також можлива еритематозний висип, сухість і печіння шкіри, посилення пігментації, часниковий запах з рота. У рідкісних випадках спостерігаються диспептичні прояви, такі як нудота і блювання. В особливо важких випадках діагностується бронхоспазм.

При прояві вищеперелічених скарг або будь-яких інших побічних ефектів слід якомога швидше звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря.

Аналоги гелю Димексид

Сьогодні існують наступні аналоги Димексиду:

  • Биофриз – це гель, який використовують при різних спортивних травмах. Надає місцеве охолоджуючу дію.
  • Финалгон гель – застосовується для купірування запалення і больового синдрому в ураженій області. Під час застосування виникає зігріваючий ефект.
  • Ремисид гель – ефективний протизапальний і знеболюючий засіб, допомагає при суглобовому та м’язовому болях.
  • Алором мазь – препарат рослинного походження з місцевим знеболюючим дією.
  • Випросал мазь – використовується при суглобових і м’язових болях.
  • Унгапивен мазь – засіб для зовнішнього застосування при радикуліті, артриті, ревматизмі, невралгії, міалгії, міозиті.
  • Скипидарна мазь – рослинна протизапальний засіб. Застосовується при м’язових і суглобових болях.
  • Капсикам мазь – комбінований препарат при больових відчуттях у м’язах і суглобах. Використовується спортсменами в якості розігріваючого засобу.

Для зняття больового синдрому можна також використовувати нестероїдні протизапальні препарати, але вони не володіють таким різнобічним спектром дії як Димексид.