Представлений препарат призначається пацієнтам з підвищеною секрецією соляної кислоти для нейтралізації небезпечних наслідків у вигляді утворення ерозій слизових оболонок ШКТ. Однак існує ряд аналогів Езомепразолу, які справляються з подібними завданнями не гірше.

Склад (діюча речовина) Езомепразолу

Дія Езомепразолу ґрунтується на зниженні кількості вироблюваної соляної кислоти за рахунок придушення активності білків клітинної оболонки. Основним речовиною є езомепразол магнію дигідрат, який міститься в препараті, поряд з наповнювачами та стабілізаторами. Оболонка таблетки складається з специфічної речовини, яка утворює плівкове покриття.

Аналоги в таблетках для дітей

Для зниження кількості виробляється шлунком кислоти дітям молодшого віку призначають препарат, торгова назва якого звучить як «Париет». Це досить дороге лікарський засіб останнього покоління. Заміна на аналог дешевше допускається лише після консультації з лікарем. І також можливо призначення препарату Нексиум в дозуванні 10 мг. Проте варто зауважити, що в інструкції по застосуванню обох лікарських засобів вказується на неможливість прийому раніше досягнення віку 12 років.

Замінники препарату для дорослих

Існує кілька аналогічних Эзомепразолу медикаментів, дія яких спрямована на боротьбу з підвищеною кислотністю ШКТ та ліквідацію її наслідків.

Нексиум

Препарат, що випускається у Великобританії. На відміну від вітчизняного, він є єдиним чистим ізомером. Це означає, що механізм дії не відрізняється від аналогічних коштів, однак він володіє поліпшеними характеристиками.

До таких належать:

  • більш виражений контроль кількості виробленої кислоти;
  • ступінь біодоступності вище;
  • істотно нижче вміст речовини в печінці після метаболізму;
  • менш підданий коливанням ефективності на тлі індивідуальних особливостей.

Сукупність цих якостей свідчить про більш високу клінічної результативності.

До того ж форми випуску Нексиума набагато різноманітніше: таблетки дозуванням 20 мг і 40 мг; пелети і гранули 10 мг; ліофілізат для внутрішньовенного введення після приготування складу.

Эманера

На відміну від Езомепразолу, препарат випускається у формі капсул. Всередині кожної міститься особлива форма речовини — пелети, які можливо розчинити у воді або використовувати для введення через носоглотку через зонд. В іншому препарати є повністю аналогічними. Вартість курсу також не має суттєвої різниці.

Загрузка...

Інструкція із застосування і дозування

Таблетки Езомепразол слід приймати з достатньою кількістю води, не жуючи, а ковтаючи цілими. В залежності від діагнозу можливі різні схеми прийому.

При хронічних повторюваних захворювань, які обумовлені викидом в стравохід вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки з подальшим їх поразкою, проводяться необхідні заходи:

  • лікування в стадії запалення ерозії слизової — 40 мг щодня і одноразово. Мінімальний курс становить 1 місяць, однак рекомендований повторний прийом при відсутності поліпшень;
  • тривала профілактика знову виниклої ерозії стравоходу, у тому числі на тлі прийому негормональних протизапальних препаратів — 20 мг одноразово кожен день, тривалість курсу регулюється лікарем;
  • лікування ознак недуги без виникнення запалень слизової ШКТ — 20 мг одноразово щодня, після зникнення симптомів, можливий прийом тільки під час рецидивів хвороби.

Пацієнтам, які приймають протизапальні препарати негормонального характеру, а також тим, хто знаходиться в групі ризику виникнення виразкових запалень, не рекомендований перехід на нерегулярний прийом лікарського засобу.

При виразках шлунка і дванадцятипалої кишки у складі комплексної терапії — 20 мг двічі на день протягом 7 діб.

При спостереженні гіперболізованою вироблення соляної кислоти рекомендується призначення 40 мг препарату 2 рази на день з наступним збільшенням дози до виникнення позитивного ефекту.

Протипоказання і побічні ефекти

Препарат має ряд протипоказань, які не дозволяють призначати його деяким групам пацієнтів:

  • при наявності гіперболізованою реакції на будь-який з компонентів ліків;
  • особам, які не досягли повноліття (показано призначення Езомепразолу дітям від 12 років з симптомами гастроэзофагельной рефлюксної хвороби);
  • при прийомі препаратів, які виступають інгібіторами ВІЛ.

Вживання Езомепразолу може призвести до виникнення побічних ефектів:

  • кровоносна система— зменшення кількості еритроцитів та/або тромбоцитів;
  • нервова система — головний біль, сплутаність свідомості, можливі галюцинації;
  • шлунково-кишковий тракт — біль, порушення дефекації, збільшене газоутворення, виникнення сухості у роті або небажані зміни смаку;
  • шкірні покрови — різні прояви алергічних реакцій (свербіж, кропив’янка, висип).

І також іноді спостерігається погіршення самопочуття, м’язовий біль або слабкість. Дуже рідко виникали випадки звуження бронхіальних шляхів, розвиток гепатиту (можливо перебіг хвороби без жовтяниці або в комплексі з нею). Найчастіше при внутрішньовенному введенні великих доз препарату спостерігається гіперболізована реакція шкірних покривів.

Езомепразол є ефективним засобом для боротьби із збільшеною виробленням соляної кислоти. Його застосування показане і як самостійний лікарський засіб, і в складі комплексної терапії. Використання аналогів допускається тільки після консультації з лікарем і відповідних призначень.