Геморагічним шоком в медицині називають велику крововтрату, несподіваний вихід крові з русла судин. Це явище зазвичай розвивається досить стрімко і здатне привести до важких наслідків, аж до трагічного результату. За якими ознаками діагностувати геморагічний шок, і яку допомогу в силах надати навколишні людині з раптово відкрилися кровотечею?

Причини виникнення геморагічного шоку

Першопричини геморагічного шоку — різні пошкодження, поранення, операції та ін.

До відома. Згідно з медичною статистикою 1 місце по частоті виникнення займає геморагічний шок в акушерстві.

Рясна гостра крововтрата настає у майбутніх мам у разі:

  • розриву фаллопієвої труби — наслідки позаматкової вагітності;
  • розриву матки;
  • деяких видів кровотеч матки;
  • так званої гострої жирової печінки вагітних.

Наслідками цього стану можуть стати:

  • розвиток онкозахворювань жіночих статевих органів;
  • сепсис, що супроводжується некрозом тканин;
  • апоплексия яєчника.

Геморагічний шок також розглядається як результат запізнілою або неправильно підібраної терапії до таких станів/ захворювань як:

  • холера;
  • діабет;
  • перитоніт;
  • сепсис;
  • онкозахворювання;
  • остеомієліт;
  • тривале перебування в атмосфері з підвищеною температурою повітря;
  • патологія, що провокує дегідратацію організму та ін.

Непрямими причинами розвитку шоку вважаються:

  • Неправильна оцінка особливостей кровотечі — обсягів або швидкості.
  • Неправильно обраний спосіб поповнення втраченої крові.
  • Неправильна /запізніла корекція помилки під час переливання крові.
  • Запізнілий/ невірний вибір медикаментів здатних зупиняти крововтрату.

Від чого залежить тяжкість розвитку шокового стану

Основа порушення життєдіяльності організму при геморагічному шоці — різке зниження кров’яних обсягів, розповсюджуваних по судинах. Зменшення кількості крові провокує спазм в цих судинах. Результатом стає перехід тканинної рідини в русла судин, що сприяє розрідженню крові, порушення її мікроциркуляції в органах.

Відсутність своєчасної допомоги загрожує глобальними збоями микроциркулярных процесів і ставить під загрозу здоров’я і навіть життя людини.

Інтенсивність крововтрати залежить від ряду визначальних факторів:

  • витривалості організму;
  • фортеці імунітету;
  • стану нервової системи (вона бере безпосередню участь у контролі тонусу судин);
  • патологій серця та ін.

Ознаки та клінічні симптоми

Типова для геморагічного шоку симптоматика така:

  • загальна слабкість організму;
  • нудота, що супроводжується сухістю ротової порожнини;
  • запаморочення;
  • нетипова блідість шкіри;
  • похолодання рук, ніг;
  • втрата свідомості;
  • утруднення освіти потрібної кількості урини;
  • наростаюча задишка, збої дихального ритму;
  • наростаюча набряклість.
Загрузка...

Геморагічний шок: ступеня

Виділяють 4 стадії геморагічного шоку:

 

 

  • Альтернативне назва — компенсована або фаза ішемічної гіпоксії. Дефіцит загальної циркулюючої крові (ОЦК) — 15%. Артеріальний тиск сягає позначки вище 100 мм рт. ст. венозний — в нормі. Додатковими симптомами є слабка блідість шкіри, пульс скорочується до 80 – 90 уд/хв, рівень гемоглобіну 90 г/л і вище.
  • Альтернативне назва — декомпенсована. Дефіцит ОЦК 15 – 30%. Це стан оцінюють як середньої важкості. У пацієнта відзначається запаморочення, слабкість, потемніння в очах. АТ падає до 80 – 90 мм рт. ст. Пульс прискорений — 110 – 120 уд/хв, гемоглобін падає до 80 г/л і менше.
  • Альтернативне назва — незворотна. Дефіцит ОЦК — 30 – 40%. Основними клінічними симптомами є сплутана свідомість, загальмованість, підвищена блідість шкіри. АТ падає нижче 60 – 70 мм рт. ст. Частота скорочень серця, навпаки, підскакує до 130 – 140 уд/хв.
  • Дефіцит ОЦК досягає високих позначок — понад 40%. Спостерігається сильне пригнічення життєвих функцій, свідомість втрачено, тиск як венозний, так артеріальний, можуть не проявлятися.

 

Визначення величини крововтрати

Уточнити масштаби погіршення стану пацієнта і величину втрати крові можна двома способами.

За Неговскому (з розрахунку загальної маси тіла пацієнта):

  • I ст. – 0,5 л, 7 мл/кг;
  • II ст. – 0,8 – 1,2 л, 11 – 17 мл/кг;
  • III ст.– 1,5 – 2 л, 21,4 – 28,6 мл/кг;
  • IV ст. – від 2,5 л.

За обсягом крововтрати. Виділяють 3 ступені:

  • легка — зниження ОЦК від 20%;
  • середня — зниження ОЦК від 35 – 40%;
  • важка — зниження ОЦК від 40%.

 

Перша і невідкладна допомога

Основна мета маніпуляції на етапі перед безпосередньою госпіталізацією при геморагічному шоці — тимчасова зупинка крововтрати усіма можливими способами.

Слід викликати бригаду реанімації або привезти хворого в стаціонар своїми силами.

Надання першої допомоги будується за наступним принципом:

  • Забезпечення належного утримання газообміну і прохідності дихальних шляхів.
  • Застосування спеціального апарату зонда.
  • Розміщення катетера на кілька периферичних судин.

Лікування геморагічного шоку

За невідкладною допомогою організовують інтенсивну терапію за умови попередньо проведеної діагностики.

Лікування геморагічного шоку здійснюється за наступною схемою:

  • Проведення аналізів, метою яких є визначення рівня кількості глюкози в плазмі або кетонових тіл в урині.
  • Для зниження внутрішньочерепного тиску застосовуються препарати «Фуросемід», «Дексаметазон».
  • З метою запобігання виникнення гіпоглікемії пацієнту внутрішньовенно вводять теанін або розчин глюкози.

До відома. У разі постановки діагнозу геморагічний шок пацієнту показано неодмінний систематичний моніторинг ЕКГ.

Безпосередньо медикаментозна терапія здійснюється після стабілізації стану пацієнта.

Типовими засобами, застосовуваними в цих випадках є:

  • Відновлення мембран клітин — вітамін С, «Троксевазин».
  • Підтримка м’язів серця — «Рибоксин», «Мілдронат».
  • Нормалізація згортання крові — «Контрикал», «Преднізолон», «Дексаметазон».

Які ускладнення можливі

У геморагічний шок пережили пацієнтів можуть спостерігатися наступні ускладнення:

  • систематичне злипання еритроцитів;
  • ішемія;
  • кома;
  • шлуночкова фібриляція;
  • асистолія.

До відома. Після перенесеного геморагічного шоку та крововтрати у пацієнтів у ряді випадків розвиваються патології ендокринної системи або внутрішніх органів. Ці фактори здатні спровокувати подальшу інвалідизацію хворого.

Геморагічний шок — раптове і вкрай серйозне стан, здатне істотно погіршити здоров’я людини і поставити під загрозу його життя. Особливо уважними до свого самопочуття варто бути вагітним жінкам, адже від стану їх здоров’я залежить не одна, а цілих дві життя. Шоковий стан виходу крові з судин розвивається досить стрімко, тому надання своєчасної першої допомоги при геморагічному шоці багато в чому визначає результат майбутніх ситуації.