Алергія – воістину хвороба сучасності, підступна тим, що позбутися від неї неможливо, можна лише навчитися жити, уникаючи алергенів і приглушаючи симптоми, якщо контакт з ними неминучий. Супрастин – один з найбільш призначаються протиалергічних препаратів. Як приймати Супрастин, дотримуючись дозування, в яких випадках він показаний, а в яких протипоказаний?

Опис форми випуску, склад таблеток

Таблетки Супрастин при алергії призначаються пацієнтам різної вікової категорії: і дорослим, і дітям. Активна діюча речовина лікарського засобу – хлоропірамін. Даний компонент відноситься до блокаторів H1-гістамінових рецепторів (першого покоління) і є життєво необхідним у російському переліку лікарських засобів.

Крім хлоропіраміну в концентрації 25 мг кожна таблетка Супрастину містить формотворчі додаткові речовини: стеаринову кислоту, лактози моногідрат, крохмаль, тальк та інші.

Таблетки мають біле забарвлення, без запаху. Розфасовано по десять штук в блістер, упаковані в картонну пачку по 2 блістери і забезпечені інструкцією по застосуванню.

Фармакологічні властивості та показання до застосування

Антигістамінні препарати спрямовані на усунення або запобігання алергічних симптомів. Як проявляє себе алергія?

В організмі кожної людини є особлива органічна речовина – гістамін. При звичайних умовах він знаходиться в неактивному стані. Коли людина контактує з алергенами, імунна система сприймає їх як чужорідні речовини і активує вивільнення гістаміну для боротьби з «чужинцями». А в якості алергенів можуть виступати будь-які речовини – харчові компоненти, лікарські препарати, побутова хімія, пилок рослин, пил, речовини в слині комах і багато іншого. Сприйнятливість до алергенів індивідуальна і практично непередбачувана у кожної людини.

Хлоропірамін у складі Супрастину сприяє попередженню розвитку алергічних реакцій, а якщо викид гістаміну вже почався, то при прийомі препарату відбувається блокування його подальшого вивільнення.

Таким чином, показаннями до застосування Супрастину служать різні симптоми алергічного генезу:

  • вазомоторний та алергічний риніт (не вірусний і бактеріальний!);
  • кон’юнктивіт;
  • дерматит;
  • екзема;
  • кропив’янка;
  • чхання;
  • свербіж та інші.

Крім блокування активності гістамінових рецепторів, Супрастин володіє і іншими властивостями: впливаючи на ЦНС, чинить седативний ефект, що дозволяє легше переносити алергічні реакції і шоки.

Дія хлоропіраміну проявляється протягом декількох хвилин (10-20) після прийому Супрастину, максимальна концентрація в організмі досягається через годину, дія триває до 6 годин. Препарат метаболізується в печінці, виводиться нирками. У важких випадках алергії лікування призначають з внутрішньовенного введення Супрастину (використовують ампули – іншу форму випуску препарату), потім переходять на пероральне застосування.

Інструкція по застосуванню Супрастину для дорослих і дітей

Приймати Супрастин слід, суворо дотримуючись вказівки по дозуванню, представлені в інструкції або приписані лікарем! Не має принципової різниці, до їжі або після прийнятий препарат – терапевтична дія проявляється незалежно від того. Однак для максимального ефекту виробники рекомендують вживати Супрастин під час їжі.

Слід враховувати, що таблетований Супрастин дітям призначають тільки з трирічного віку! При цьому не існує «дитячої» форми випуску зі зменшеною концентрацією активного компонента. Це важливо пам’ятати, розраховуючи дозування для маленьких алергіків.

Дорослим призначається по таблетці на прийом до 4 разів на добу.

Для дітей до 14 років – по половині таблетки за прийом:

  • з 3 до 6 років – двічі на добу;
  • з 6 до 14 років – тричі на день.

Максимальна дозування у випадках зміни призначається концентрації хлоропіраміну не повинна перевищувати 2 мг на добу речовини на кг маси тіла пацієнтів. Тривалість лікування визначається лікарем. Однак не рекомендується приймати антигістамінні препарати довше 7 днів безперервно. В іншому випадку зростає ризик звикання або сам препарат стає джерелом алергії.

При вагітності та лактації

Не рекомендується терапія Супрастин при грудному вигодовуванні і в період вагітності. Однак в особливих випадках це питання може вирішуватися індивідуально, якщо потенційна користь для материнського організму вище, ніж ризик для малюка. Інструкція по застосуванню не дає точних вказівок щодо дозування препарату в цьому випадку.

Лікарська взаємодія

Хлоропірамін володіє вираженим седативним ефектом, що слід враховувати при одночасному застосуванні Супрастину з препаратами аналогічної групи. Не можна застосовувати препарат замість снодійного! Хоча і спиться з антигістамінними препаратами краще, вживати їх слід суворо за показаннями!

Лікарі часто прописують антигістаміни спільно з антибіотиками. Це пояснюється нібито зниженням негативного впливу останніх на організм. Однак Супрастин знижує активність антибіотиків, а також зменшує симптоми алергії, якщо така раптом виявляється на препарат.

Алкоголь посилює вплив хлоропіраміну на ЦНС, що може призвести до непередбачуваних наслідків.

Протипоказання, побічні ефекти передозування і

Незважаючи на те, що таблетки Супрастин підлягають безрецептурного відпуску з аптек, до безпечних препаратів його віднести не можна.

Є ряд протипоказань до застосування:

  • глаукома;
  • виразкові захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • дитячий вік менше трьох років (для таблеток);
  • простатит;
  • захворювання, що характеризуються розладом дихання;
  • індивідуальна компонентонепереносимость Супрастину.

Побічні реакції при прийомі препарату специфічні для фармсредств антигістамінної групи з боку різних систем організму: виражена сонливість, перезбудження, тремор кінцівок, ейфорія (з боку ЦНС), нудота, розлади травлення і випорожнення, відчуття сухості у роті, зміна апетиту (з боку ШКТ), тахікардія, гіпотонія, зміна складу крові (з боку серцево-судинної системи та кровотворення), підвищений очний тиск, утруднення сечовипускання та інші.

При передозуванні Супрастин можливі ізольовано або в сукупності прояви побічних ефектів, таких як симптоми отруєння, судоми, кома. Лікування в цьому випадку проводиться за показаннями: дезінтоксикаційну (промивання шлунка і прийом сорбенту), симптоматичне, у важких випадках – реанімаційне.

Аналоги препаратів від алергії

За складом абсолютним аналогом Супрастину можна назвати: Хлоропіраміну гідрохлорид, Алергозан.

Подібними по механізму впливу на гістамінові рецептори є препарати:

  • Тавегіл з діючою речовиною клемастином;
  • Цетрин з активним компонентом цетиризином;
  • Телфаст або Фексодин з фексофенодином;
  • Супрастинекс або Зодак з левоцетиризином;
  • лоратодиносодержащие препарати: Лоратодин, Кларитин, Лорагексал та інші.

Призначенням препарату повинен займатися тільки фахівець, спираючись на діагноз і клінічні прояви алергічних захворювань та їх ускладнень. Самолікування неприпустимо і може призвести до погіршення стану і прояву ускладнень.