Ібупрофен Таблетки найчастіше призначають для купірування болю і нормалізації температури тіла. Їх широке застосування пояснюється терапевтичною дією та ефективністю препарату, які повністю вивчені, а також підтверджені відповідними дослідженнями. Це дозволило внести Ібупрофен в перелік найважливіших ліків ВООЗ.

Склад жарознижуючого засобу

Активним компонентом ліки є речовина з однойменною назвою — ібупрофен. Його масова частка в таблетках може бути 200 мг або 400 мг. Крім ібупрофену в склад ліків включені допоміжні компоненти, що сприяють рівномірному розподілу основної речовини.

В якості додаткових елементів виступають:

  • магнію стеарат;
  • кармуазин (Е122);
  • повідон;
  • полісорбат 80;
  • діоксид титану (Е171);
  • картопляний крохмаль;
  • гіпромелоза;
  • кремнію діоксид колоїдний безводний;
  • поліетиленгліколь 6000.

Фармакологічна дія, фармакодинаміка та фармакокінетика

 

Ібупрофен входить до групи НПЗП (нестероїдних протизапальних препаратів) похідних пропіонової кислоти. Ефективність даного лікарського засобу грунтується на пригніченні синтезу простагландинів у всіх тканинах організму і в стінках кровоносних судин. Препарат також запобігає утворенню тромбів, оскільки перешкоджає агрегації (злипання)тромбоцитів.

Ібупрофен зарекомендував себе, як ефективний засіб для купірування болю, зниження спека і усунення запалення.

Активна речовина препарату здатне швидко всмоктуватися і рівномірно розподілятися по всьому організму, надаючи лікувальну дію. Виводиться компонент через нирки в повному обсязі.

Максимальний рівень концентрації ібупрофену у складі крові досягається через 45 хвилин після прийому ліків натщесерце. При поєднанні його з їжею цей показник фіксується через 1-2 години. Тривалість напіввиведення активного компонента варіюється від 2 до 2,5 години.

Для чого призначається Ібупрофен

Препарат використовується як самостійний засіб, так і в складі комплексного лікування, в якості допоміжного засобу від різних патологій.

Ібупрофен здатний надавати терапевтичну дію при:

  • ревматоїдному артриті, включаючи і хвороба Стілла;
  • болях на тлі розтягнення зв’язок;
  • остеоартрозі;
  • запаленні оболонки суглобів;
  • анкілозуючому спондилоартриті;
  • бурсит;
  • тендините;
  • тендовагініті;
  • больовому синдромі в попереку;
  • хворобливих менструаціях;
  • періодичної або регулярної головного болю, а також мігрені;
  • невралгії;
  • дисменореї;
  • післяопераційної і зубного болю.

У складі комплексного лікування Ібупрофен призначається при аднекситі і проктиті. Дане ліки також застосовується і для усунення ознак лихоманки при грипі та ГРВІ.

Інструкція по застосуванню для дорослих і дітей

 

Таблетки Ібупрофену призначені для перорального прийому. Мінімальну дозу ліків слід використати протягом короткого періоду: для купірування болю — 5 діб, а для зниження лихоманки — 3 доби. Якщо протягом цього часу симптоматика не починає слабшати, то прийом ліків слід припинити і звернутися до фахівця.

Допустимо призначення Ібупрофену дорослим і дітям старше 6 років, якщо їх вага перевищує 20 кг При зниженій масі тіла використовувати дане ліки заборонено, навіть за досягнення зазначеного віку.

Дозування Ібупрофену для дітей і дорослих, згідно інструкції по застосуванню, розраховується в залежності від ваги пацієнта в пропорції 20-30 мг на 1 кг на добу. Перевищення норми заборонено, щоб не спровокувати розвиток побічних явищ. Приймати ліки можна незалежно від прийому їжі, а слід запивати водою.

Таблетки Ібупрофен 200 мг

Норма ліки цієї форми випуску для дорослих і дітей з масою понад 30 кг становить 1-2 таблетки кожні 6 годин. Але при максимальній добовій дозі не більше 1200 мг препарату, що становить 6 таблеток Ібупрофену 200 мг.

Для дітей, вага яких становить від 20 до 30 кг (6-11 років) припустимо прийом 1 таблетки (200 мг) 1 раз на 6 годин. Але при цьому максимальна кількість препарату на добу не повинна перевищувати 600 мг(3 таблетки).

Ібупрофен у формі таблеток 400 мг

Ця форма випуску препарату призначена суто для дорослих пацієнтів. Прийом ліків слід проводити незалежно від їжі 1 раз в 6 годин, випиваючи по 1 таблетці.

За сукупністю максимальна добова норма становить 1200 мг (3 таблетки по 400 мг).

Не потрібно коригування норми прийому Ібупрофену для людей старшої вікової групи, а також пацієнтам, які страждають збоєм функції нирок і печінки легкого, середнього ступеня.

При вагітності та лактації

Допустимо призначення Ібупрофену вагітним жінкам на ранніх термінах виношування плоду, коли потенційна користь перевищує можливу загрозу. На думку фахівців, препарат не здатний порушити нормальний розвиток дитини в утробі матері в період 1 і 2 триместру.

Але в той же час гінекологи намагаються уникати застосування ліків при вагітності, так як воно відноситься до НПЗП, які підвищують ймовірність викидня в 2,4 рази.

У разі грудного вигодовування Ібупрофен є рідкісним винятком, так як активний компонент препарату практично не надходить у молоко. Тому він повністю безпечний для малюка.

Але при необхідності можна повністю запобігти навіть мінімальне потрапляння препарату в організм дитини. Для цього достатньо врахувати, що його найбільша концентрація у крові спостерігається протягом 30-120 хвилин після прийому. Тому протягом цього періоду необхідно уникати годування дитини груддю.

Лікарська взаємодія

Поєднання Ібупрофену з іншими препаратами має призначатися лікарем. Будь-яка особиста ініціатива хворого може привести не тільки до відсутності ефекту терапії, але і може спровокувати розвиток побічних явищ.

Особливості взаємодії Ібупрофену з іншими ліками:

Найменування Результат поєднання
Ацетилсаліцилова кислота Ібупрофен пригнічує антиагрегантна та протизапальну дію аспірину і підвищує ймовірність появи коронарної недостатності
Інші НВПВ, що включають селективні інгібітори циклооксигенази-2 Підвищується ймовірність побічних явищ у кілька разів
Кортикостероїди Можливість появи кровотеч і виразок в органах ШКТ
Діуретики та антигіпертензивні ліки Ібупрофен знижує ефективність цих препаратів, а також можливе порушення функції нирок
Такролімус Можлива поява нефротоксичності
Антикоагулянти (Варфарин) Посилюється їх дія
Тромболітичні препарати (Альтеплаза, Урокіназа, Стрептокіназа) Зростає ймовірність внутрішніх кровотеч
Серцеві глікозиди Порушується робота серцевого м’яза, знижується клубочкова фільтрація нирок, збільшується концентрація глікозидів у складі крові
Цефамандол, Цефотетан, Цефоперазон Частішає поява гіпопротромбінемії
Блокатори канальцевої секреції Підвищується вміст ібупрофену в крові і прискорюється його виведення
Міфепристон Ібупрофен можна приймати після закінчення 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НВПВ пригнічують його ефективність
Хінолонові антибіотики Підвищується ймовірність появи судом кінцівок
Литийсодержащие ліки Підвищується концентрація літію в організмі

Зняття болю посилюється при поєднанні Ібупрофену з кофеїном в розумних межах.

Сумісність Ібупрофену з алкоголем

Згідно інструкції приймати ліки у поєднанні з алкоголем не рекомендується. Це пов’язане з окисленням ксенобіотиків, що присутні в обох компонентах.

У складі Ібупрофену вони виконують функцію каталізаторів, що підтверджують позитивну реакцію організму на лікувальну дію препарату. Тобто при їх мінімальній концентрації процес метаболізму відбувається в уповільненому темпі, що дає можливість їм своєчасно подіяти. Тому пацієнт швидко відчуває знеболюючий ефект ліки.

При поєднанні препарату з алкоголем спостерігається підвищений вміст ксенобіотиків. Це призводить до прискорення їх метаболізму, так як організм таким способом намагається захистити себе від токсинів. У підсумку знеболюючу дію ліків буде уповільнено або може так і не настати. Більш плачевним результатом поєднання Ібупрофену з алкоголем може стати пошкодження гепатоцитів, що загрожує серйозними ускладненнями.

Протипоказання, побічні ефекти передозування і

Як і будь-який інший препарат, Ібупрофен має ряд обмежень прийому, на які необхідно звернути увагу до початку терапії.

Основні протипоказання:

  • непереносимість будь-якого компонента, що входить до складу ліків;
  • 3 триместр вагітності;
  • ерозійно-виразкові патології органів ШКТ;
  • бронхіальна астма;
  • ниркова, серцева, печінкова недостатність;
  • вік менше 6 років;
  • гіпертензія;
  • порушення згортання крові;
  • схильність до кровотеч;
  • патології зорового нерва;
  • алкоголізм,
  • соматичні захворювання важкої форми;
  • патології крові невідомої етіології.

Передозування препаратом може виникнути тільки у разі ігнорування допустимих норм і недотримання терміну очікування між прийомами. Для дорослого критичним показником є 80-100 мг ібупрофену на 1 кг ваги, а для дитини — 40 мг. У цьому випадку з’являються симптоми інтоксикації через 4 години після вживання препарату. Тривалість виведення компонента становить 1,5-3 години.

Характерні побічні явища:

  • сонливість;
  • нудота;
  • дискомфорт в епігастральній області;
  • запаморочення;
  • шум у вухах;
  • діарея;
  • сплутаність свідомості;
  • порушення слуху;
  • галюцинація;
  • невиправдана тривожність;
  • судоми кінцівок;
  • свербіж;
  • задишка;
  • гіпотензія;
  • кропив’янка;
  • блювання;
  • набряк гортані.

Спеціального антидоту для усунення ознак передозування не існує. Тому лікування проводиться сумірною важкості стану хворого. При мінімальних проявах симптомів рекомендується вживати більше води, щоб нейтралізувати негативний вплив препарату. У випадку ускладненої ситуації використовується активоване вугілля або промивання шлунка, якщо після прийому кошти пройшло не більше 1 години. При критичному стані хворого слід викликати лікаря.

Аналоги

При необхідності Ібупрофен можна замінити іншими ліками, з аналогічною терапевтичною дією.

Перелік аналогів:

  • АртроКам;
  • Некст;
  • Нурофен;
  • Ибупром;
  • Долгит;
  • Ибуфен;
  • Супрафен;
  • Ібунорм;
  • Новиган.

Варто розуміти, що Ібупрофен та його аналоги допомагають тільки усунути неприємні симптоми, але вилікувати захворювання вони не можуть. Тому для відновлення здоров’я слід пройти курс необхідної терапії, призначений лікарем.