Ослаблений імунітет стає причиною того, що віруси атакують організм і приносять неприємні захворювання. Противірусний медпрепарат «Изопринозин» здатний поліпшити захист від шкідливих інфекцій. З чого складається лікарський засіб, як воно діє, правила застосування та особливі вказівки — корисна інформація в нашій статті.
Склад, форма випуску та упаковка
Препарат складається з декількох компонентів. Головним складовим є комплекс речовин, що має назву інозин пранобекс (метизопринол).
Це:
- інозин, або гіпоксантин, рибозида;
- ацидобен;
- димепранол.
Головна дія здійснює перший компонент, а другий і третій підсилюють його ефективність.
У таблетованій формі знаходиться 500 мг діючого компонента. Білі або трохи жовтуваті довгої форми таблетки з роздільником містять також манітол, повідон, магнію стеарат і пшеничний крохмаль.
Пігулки знаходяться в алюмінієвих блістерах по 10 штук. В картонній упаковці міститься два, три або п’ять блістерів.
Фармакологічна дія, фармакодинаміка та фармакокінетика
Метизопринол, як похідні пурину, володіє потужним імуностимулюючим і противірусною дією. Він знижує синтез вірусів РНК, ДНК і одночасно прискорює вироблення інтерферону, що відповідає за захист клітин.
Крім цього, речовину:
- володіє анаболічними властивостями;
- стимулює утворення нуклеотидів;
- сприяє метаболізму в тканинах;
- чинить антигіпоксичну дію;
- підвищує енергетичний рівень клітин;
- покращує регенерацію тканин (оболонок серця, слизової оболонки органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту).
Всмоктування препарату здійснюється через стінки травного тракту. Процес відбувається досить швидко — вже через годину в плазмі спостерігається максимальна концентрація інозину. Причому всмоктується майже 90 % активної речовини.
Лікарський засіб розпадається на метаболіти, одним з яких є сечова кислота. Виводяться продукти розпаду нирками протягом 1-2 діб.
Для чого призначають Изопринозин
Медсредство використовується при різних інфекційних патологіях разом з іншими ліками, щоб збільшити захисні здатності клітин.
Препарат:
- сприяє виробленню антитіл;
- підвищує клітинний імунітет;
- збільшує функціональність і активність лімфоцитів;
- зменшує кількість цитокінів, що викликають запальні процеси;
- нормалізує рівень інтерферону;
- стимулює розпізнавання чужорідних компонентів імунної системою.
Разом з тим інозин діє безпосередньо, атакуючи віруси і запобігаючи їх розмноження в організмі. Перелік вірусів вражаючий, але все ж медикамент не універсальний.
Показаннями для застосування препарату є:
- різні види герпесу — губної, генітальний, вітряна віспа, оперізувальний лишай;
- мононуклеоз (з-за вірусу Епштейна — Барра);
- папіломи інфекційного генезу — гортані, голосових зв’язок, геніталій;
- бородавки, кондиломи;
- ГРВІ, грип;
- цитомегаловірусна інфекція;
- кір в гострому періоді;
- гепатити В і С (гострі та хронічні);
- вірусний бронхіт;
- склерозуючий паненцефаліт;
- патології сечовивідних шляхів хронічного перебігу;
контагіозний молюск.
Крім використання в період вірусних захворювань, препарат застосовується і при інших показаннях.
Це:
- імунодефіцит;
- реабілітаційний період після операцій, тяжких хвороб;
- підвищений рівень стресу для запобігання інфекційних патологій.
Самостійно приймати рішення про прийом ліків не можна. Тільки рекомендація лікаря дозволить забезпечити ефективну дозу та безпеку препарату.
З якого віку можна давати дітям
Трирічний вік є безпечним для призначення препарату. Але при цьому слід обов’язково враховувати вагу дитини. Якщо він менше 15 кілограмів — не можна застосовувати метизопринол.
Дітям «Изопринозин» пропонують вживати в таблетованій формі. Спеціальній дитячій версії ліки — суспензії або сиропу — ні.
Інструкція із застосування і дозування
Ефективність препарату визначається тим, наскільки швидко почався прийом після діагностики вірусного захворювання.
Скільки треба приймати таблеток «Изопринозина» — решаетт лікар. Він відштовхується не від віку (як найчастіше відбувається при дозуванні), а від ваги пацієнта.
Стандартна доза, яку можна прийняти за 24 години, дорівнює 50 міліграмам активної речовини на 1 кілограм маси тіла. Якщо перевести це в таблетки, то виходить 1 пігулка на кожні 10 кілограмів ваги. Все кількість розділяється на 3-4 прийоми, які потрібно проводити через рівномірний відрізок часу.
Максимум, який можна прийняти дорослому пацієнту, — 100 мг на 1 кг ваги.
Середньостатистична добова доза виходить:
- для дорослих — 6-8 пігулок;
- для дітей — півтаблетки на кожні 5 кг
Розраховуючи дозу, завжди треба округляти кількість таблеток в меншу сторону, щоб не спровокувати небажані явища від прийому препарату.
Пити пігулки слід після їди. Краще ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Курс лікування призначається індивідуально і залежить від типу інфекції:
- при гострих патологіях (ГРВІ, інфекційний мононуклеоз, грип, кір) — 5-14 днів, поки не зникнуть симптоми + 2 дні;
- при хронічних вірусних інфекціях (лишай, цитомегаловірус, герпес) — 4-5 курсів за 5-10 днів з паузою в тиждень, потім можлива місячна підтримуюча терапія-по 1 пігулці в день.
Наявність вірусу папіломи людини вимагає іншої дозування:
- діти 3-11 років — 1 пігулка на 10 кг маси тіла;
- діти від 12 років і дорослі — 2 таблетки 3 рази на добу.
Тривалість терапії при таких патологіях становить від двох до чотирьох тижнів. Потім треба зробити перерву на місяць і продовжити лікування. Досить пройти 3 курсу.
Жінкам з дисплазією шийки матки за ВПЛ призначають по 2 пігулки 3 рази на добу протягом 14-28 діб. Далі слід пауза 10-14 днів та поновлюється курс лікування, всього їх три.
Важливо періодично, кожні два тижні, протягом періоду лікування робити аналіз крові і сечі, щоб контролювати кількість сечової кислоти. Особливо це актуально для літніх пацієнтів.
При вагітності та лактації
Виробник не проводив досліджень щодо впливу препарату в період гестації і грудного вигодовування. Тому в цілях безпеки не можна приймати ліки вагітним жінкам і годуючим матерям.
Чи можна вживати алкоголь при прийомі Изопринозина
Про сумісність «Изопринозина» і алкоголю ніяких розбіжностей в думках серед медиків немає. Лікарі категоричні у своєму твердженні. Не можна під час лікування імуностимулюючу препаратом пити напої, що містять спирт, навіть у невеликій кількості.
Вся справа у впливі, яке надає медичний засіб на печінку і нирки. Ці органи починають працювати в підвищеному режимі. Алкоголь також впливає на них, викликаючи неприємні побічні дії.
Може розвинутися:
- ниркова коліка;
- алергія;
- пієлонефрит;
- застій жовчі;
- гепатит;
- ниркова недостатність.
А підвищена концентрація інтерферону, синтезу якого сприяє препарат, посилює токсичний вплив спиртовмісних напоїв.
Така комбінація викликає:
- патології психіки;
- важкі депресії;
- розлади ЦНС.
Лікарська взаємодія
Якщо приймати препарат разом з імунодепресантами, терапевтичний ефект помітно знижується.
Паралельний прийом інших антивірусних медикаментів дозволяє посилити ефективність дії. Тільки необхідно коригувати дозування, особливо при одночасному використанні «Зидовудину».
Діуретики, аспірин та інгібітори ксантиноксидазы разом з метизопринолом значно збільшують кількість сечової кислоти в плазмі, що загрожує розвитком подагри. Тому спільний прийом цих препаратів не рекомендується, а при необхідності такого лікування слід регулярно стежити за рівнем кислоти.
Протипоказання, побічні ефекти передозування і
Перед прийомом препарату необхідно переконатися в тому, що хворий не належить до числа тих, кому не можна приймати імуностимулюючий засіб.
Список протипоказань включає:
- весь період вагітності;
- час грудного вигодовування;
- дитячий вік до 3 років (і вагу до 15 кг);
- гіперчутливість до компонентів лікарського засобу;
- різні види аритмії;
- наявність каменів в нирках (сечова кислота, рівень якої зростає з прийомом, що підвищує ризик появи нових сольових відкладень);
- ниркова та печінкова недостатність;
- подагра.
Коректна дозування ліків убезпечить хворого від побічних ефектів. Трапляються вони нечасто.
Інструкція вказує можливі небажані симптоми:
- алергічні реакції у вигляді висипу, свербежу, набряку тканин;
- мігрень, головний біль;
- сонливість, підвищена втомлюваність,
- дратівливість;
- явища диспепсії — нудота, позиви до блювання, біль в епігастрії;
- розлади шлунка;
- дисфункція печінки і жовчного міхура;
- підвищене потовиділення і сечовиділення;
суглобові болі.
Про можливі ознаки передозування інструкція нічого не говорить.
Аналоги противірусного препарату
Серед повних синонімів медикаменту існує кілька ліків з инозином пранобексом.
Це:
- «Гропріносин» в таблетках і сиропі (500 мг активної речовини);
- «Неопринозин» в суспензії (250 мг);
- «Новирин» в таблетованій формі (500 мг);
- «Нормомед» в сиропі і таблетках;
- «Модимунал» в таблетках;
- «Вируксан» в пігулках.
Найчастіше при відсутності обговорюваного препарату лікарі рекомендують замінити його повним структурним аналогом «Гроприносином». Що краще — «Изопринозин» або «Гропріносин»?
Ефективність препаратів однакова. Ліки відрізняються компанією-виробником. Перший препарат випускає ізраїльська фірма, а другий — польська. Це впливає на вартість медзасобів. Упаковка «Гроприносина» з тим же кількістю пігулок обійдеться на 15-20 % дешевше, ніж обговорюване противірусні ліки.
Склад в обох медикаментів однаковий, також збігається процентне співвідношення активних і допоміжних речовин, тільки замість пшеничного крохмалю в «Гроприносине» — картопляний. Така відмінність важливо для людей, що мають алергію на білок пшениці.
Аналогами «Изопринозина» також можна назвати інші імуномодулюючі препарати.
Серед них:
- «Алпізарін» з тетрагидроксиглюкопиранозилксантеном;
- «Амізон» з йодидом энисамиума;
- «Аміксин» з трилоном;
- «Циклоферон» з акридонуксусной кислотою;
- «Арбідол» з умифеновиром;
- «Грипомикс» з ремантадином;
- «Іммунал» з ехінацеєю;
- «Никавир» з фосфазитом;
- «Панавир» з полісахаридом гексозных глікозидів;
- «Таміфлю» з фосфатом осельтамівіру;
- «Енгістол» з колоїдної сіркою.
Кожен з препаратів має свої показання, особливості дії на організм і протипоказання. Тому призначає лікар в кожному окремому випадку індивідуально.