Кольпіт належить до найбільш поширених гінекологічних захворювань у жінок репродуктивного віку. Він характеризується розвитком запалення в слизовому шарі піхви і проявляється сверблячкою, болем і неприємними виділеннями. Ухвалою симптомів та лікування кольпіту займається лікар-гінеколог, до якого потрібно звернутися при найменшому дискомфорті. Якщо вчасно не почати боротися з інфекцією, вона перейде на сусідні органи (матка, уретра) і може викликати ускладнення.

Захворювання кольпіт — загальні характеристики

Запалення піхви – кольпіт або вагініт – розвивається із-за попадання на ніжну слизову оболонку патогенної мікрофлори. Часто інфекція охоплює не тільки піхву, але і зовнішні органи – вульву. У таких випадках виникає комплексне захворювання – вульвовагініт.

У гінекології патологія займає перше місце за поширеністю. Кольпіт виявляють у кожної 3-4 жінки, це пов’язують з недостатнім рівнем інтимної гігієни і зниженням опорних сил імунної системи.

Залежно від збудника, який спричинив появу запалення, виділяють декілька видів кольпіту, наприклад, трихомоніаз, гонорея, кандидоз. Якщо при бактеріологічному дослідженні піхвових виділень виявляється кілька різних грамнегативних або позитивних бактерій, говорять про неспецифічному вагініті.

Лікування включає в себе комплекс заходів, які спрямовані на знищення збудника, нейтралізацію неприємної симптоматики і профілактику ускладнень. Використовуються різні форми препаратів і лікувальні процедури – свічки (ректальні і вагінальні), таблетки, спринцювання.

Причини виникнення кольпіту

Для виникнення кольпіту обов’язковою умовою є наявність збудника – патогенної мікрофлори. Вона може заноситися в піхву із зовнішнього середовища або гематогенним шляхом з вогнищ інфекції в організмі, що часто зустрічається у дітей. Також при наявності сприятливих чинників власна мікрофлора піхви, яка в нормі завжди знаходиться на слизовій оболонці, може ставати патогенної і викликати запалення. Зазвичай таке трапляється при гормональних змінах, наприклад, під час вагітності, або внаслідок безконтрольного прийому медикаментів.

Фактори, що збільшують ризик появи вагініту:

  • Безладне статеве життя і використання контрацепції, яка не захищає від захворювань, що передаються під час статевих контактів.

Під час сексу патогенні мікроорганізми можуть легко перейти з пеніса чоловіка на слизову піхви і викликати запалення. Часті зміни партнера значно підвищують ризик розвитку кольпіту, оскільки мікрофлора жінки не встигає відновитися, і її імунні здібності знижуються.

  • Пригнічення активності нормальної флори.

Виникає за поганих екологічних умов проживання, частих стресів і після тривалого прийому антибіотиків або гормональних препаратів. Нормальна мікрофлора піхви стає небезпечною, і сама провокує вагініт. Крім того, знижується здатність організму протистояти патогенним мікробам, які проникають ззовні.

  • Механічний вплив на слизову оболонку.

При пошкодженні цілісності знижується опорна здатність слизової оболонки, що утворилася ранку легко проникає мікроб. Таке можливо при необережному гінекологічному огляді, бурхливому статевому акті без достатньої кількості мастила, після операцій або обстежень, які проводяться через піхву (вишкрібання, гідротубація).

  • Недотримання асептики під час оперативного втручання або пологів.

Якщо медичний персонал не дотримується правил асептики, він може занести інфекцію в піхві жінки. Часто таке відбувається під час кримінальних абортів, які проводяться поза мед. установи. Характерно те, що інфекція поширюється на всі органи і викликає не тільки кольпіт, але і ендометрит, параметрит і навіть перитоніт.

  • Зневага гігієною.

Нехтуючи правилами гігієни, дівчина створює у своїй інтимній зоні сприятливі умови для існування патогенних мікроорганізмів. Особливо це стосується періоду менструацій, оскільки в середовищі з кров’ю мікроби активізуються і розмножуються швидше.

Симптоми кольпіту у жінок. Діагностика

Інтенсивність прояву симптоматики та характер виділень змінюється в залежності від того, який мікроб викликав запалення.

До основних симптомів відносять:

  • патологічні виділення;
  • неприємні відчуття у піхві – болючість, свербіж, печіння;
  • неможливість вести статеве життя;
  • посилення хворобливих відчуттів під час сечовипускання.

Діагностика грунтується на скаргах пацієнтки, даних огляду в дзеркалах і бактеріоскопічного дослідження (мазок на чистоту піхви). Також, щоб визначити специфічного збудника (трихомонади, хламідії), проводять бактеріологічне дослідження – виділення з піхви хворий наносять на спеціальне середовище, де через кілька днів культивується збудник.

Під час гінекологічного огляду в гострій стадії слизова оболонка набрякла, червоного кольору, покрита нальотом гнійного або серозного характеру. У важких випадках при торканні вона може кровоточити.

Якщо кольпіт стає хронічним, клінічна картина згасає, прояви стають непомітними. Характеризується незначним дискомфортом і легким почервонінням піхви. Під час загострення розвивається симптоматика гострого вагініту.

Загрузка...

Види кольпіту

Існує багато різних класифікацій кольпіту, але одна з основних – це за типом інфекційного агента, який викликав розвиток запалення. Виділяють специфічну і неспецифічну форму ураження.

Причиною неспецифічного кольпіту є зараження певним, завжди патогенним збудником:

  • гонокок;
  • хламідія;
  • бліда трепонема (сифіліс);
  • трихомонада;
  • паличка Коха (туберкульоз).

Неспецифічний вагініт з’являється внаслідок життєдіяльності бактерій, які в нормі завжди є в секреті піхви. При певних умовах, власна мікрофлора стає патогенною і провокує появу хвороби.

До таких мікроорганізмів відносять:

  • стрептокок, протей чи кишкова паличка – бактеріальне ураження;
  • гриби кандида – грибкові кольпіти;
  • герпес, папіломавірус – вірусна етіологія захворювання.

Також можлива змішана форма, коли в піхвових виділеннях знаходять відразу кілька збудників. Якщо серед асоціації мікроорганізмів виявляється хоча б один із специфічних, то кольпіт вважається специфічним, незважаючи на наявність різноманітної флори.

Прояви різних видів вагініту схожі між собою, в основному відрізняється тільки терапія захворювань.

Атрофічний кольпіт

Жіночий гормон – естроген – має величезний вплив на статеву сферу, в тому числі на епітелій піхви. Якщо його рівень змінюється, слизова оболонка піддається структурним та функціональним змінам. При зниженні концентрації естрогену в крові епітелій стоншується, атрофується. Зазвичай такий вид кольпіту спостерігається під час і після фізіологічної менопаузи (старечий кольпіт) чи після штучно спровокованого дефіциту гормону.

Симптоми атрофічного кольпіту схожі з проявами інших вагінітів. Відмінною рисою є розвиток захворювання в старшому віці і відсутність виділень. Хворі, навпаки, скаржаться на надмірну сухість.

Для розвитку атрофічного вагініту не обов’язково проникнення чужорідного агента, але так як епітелій втрачає свої захисні властивості, патогенна мікрофлора приєднується до нормальних мікроорганізмів піхви.

Трихомонадний кольпіт

Трихомонадний кольпіт – це специфічна форма вагініту. Він відноситься до інфекцій, якими заражаються під час статевого акту з переносником збудника. Перша симптоматика починає проявлятися через 5-15 днів після попадання патогенного мікроорганізму (трихомонади) в організм.

Пацієнтки скаржаться на появу пінистих виділень, які володіють неприємним запахом, печінням і сверблячкою статевих органів. При огляді видно значне почервоніння і набряклість піхви, на шийці матки можлива поява ерозій.

Лікування кольпіту повинне проводитися відразу в обох партнерів, щоб вони по черзі не заражали один одного. Також до одужання забороняється вступати в сексуальні зв’язки.

Кандидозний вагініт

Кандидоз відноситься до неспецифічних, грибкових уражень. Гриби цього роду в нормі знаходяться в секреті піхви, але при певних умовах (прийом антибіотиків, вагітність) вони змінюють свою життєдіяльність і викликають запалення.

При кандидозі симптомом, який приносить найбільший дискомфорт, є нестерпний свербіж. Також пацієнтки відзначають появу виділень, що нагадує сирну масу, і володіють кислим запахом. Інтенсивність клінічної картини може то слабшати, то наростати протягом всієї хвороби.

Кольпіт при вагітності

Під час виношування дитини організм жінки піддається постійним гормональним і фізичним перебудов. Розвиток кольпіту при вагітності не рідкість, зазвичай виявляється неспецифічне ураження. Через стрибків гормонів фізіологічна мікрофлора стає патогенною і провокує розвиток вагініту. Частіше інших видів зустрічається кандидоз.

Важливо вчасно виявити і вилікувати кольпіт під час вагітності, особливо, якщо він виник в третьому триместрі. Оскільки по родових шляхах, в тому числі і по піхві, буде проходити дитина, і він ризикує заразитися мікроорганізмами, які не були нейтралізовані.

Призначати медикаменти та способи їх прийому може тільки акушер-гінеколог, оскільки під час вагітності заборонено використовувати більшість звичних препаратів.

Лікування кольпіту

Важливо не ігнорувати симптоми і почати лікування кольпіту, оскільки мікроорганізми можуть розмножитися і поширитися на сусідні органи, що призведе до розвитку ускладнень.

Для місцевої терапії призначається спринцювання антисептичними розчинами – марганцівка, Фурацилін, хлоргексидин. Для проведення процедури не можна використовувати занадто концентровані розчини, щоб не пошкодити ніжний епітелій, наприклад, марганцівка повинна бути блідо-блідо рожева. Спринцюватися можна не частіше, ніж раз у два дні, курс лікування не повинен перевищувати 7 днів.

Добре зарекомендував себе Хлорофіліпт, його використовують для спринцювань і лікувальних тампонів:

  • спринцювання – взяти 1 столову ложку 1% розчину розвести у літрі кип’яченої води, потім проводити спринцювання;
  • тампони – взяти 2% олійний розчин, змочити в ньому тампон і ввести в піхву на 3-4 години.

З медикаментів призначають ректальні або, частіше, вагінальні свічки, які володіють протимікробною дією – Тержинан, Метронідазол.

Антибактеріальну терапію вибирають в залежності від збудника, що спричинив кольпіт.

У рецептах народної медицини часто зустрічаються відвари ромашки, шавлії, кори дуба. Відварами з цих рослин рекомендують спринцюватися, робити ванночки і змочувати тампони. Одним із специфічних методів народної медицини є спринцювання власною сечею, але його ефективність не доведена, а безпека викликає сумніви. У будь-якому випадку, перед тим, як вдаватися до нетрадиційних рецептами здоров’я, бажано проконсультуватися з лікарем.

Ускладнення і наслідки кольпіту

Кольпіт – не небезпечне захворювання, але при довгостроково ігнорування симптомів, воно призводить до неприємних і важких наслідків:

  • поширення інфекції – ендометрит, пельвіоперитоніт, сепсис;
  • позаматкова вагітність;
  • підвищення ризику самовільного аборту або передчасних пологів;
  • внутрішньоутробна передача інфекції плоду.

При коректному лікуванні кольпіт проходить швидко і безслідно, не залучаючи ніяких неприємностей.

Профілактика кольпіту у жінок

Щоб не зіткнутися з такою проблемою, як вагініт, кожна жінка повинна дотримуватися кількох правил:

  • дотримуватися інтимну гігієну;
  • використовувати презервативи при кожному статевому акті;
  • мати постійного партнера;
  • приймати гормональні та антибактеріальні медикаменти тільки за приписом лікаря;
  • уникати травматизації стінок піхви.

Щоб підвищити стійкість слизової оболонки до розвитку кольпіту, потрібно в раціоні харчування збільшити кількість свіжих овочів, фруктів, молочної продукції. А ось солодке і борошняне краще обмежити. Це допоможе сформувати стійку мікрофлору піхви.