«Омепразол» – це засіб, призначений для нормалізації функціонування ШКТ. Воно випускається в різних формах, але завжди має єдиний механізм дії. Щоб ефект від застосування медикаменту був помітним, потрібно неухильно дотримуватися рекомендацій, які дасть лікар.

Склад і форми випуску

«Омепразол» можна зустріти в трьох варіантах. Активне з’єднання скрізь буде однаковим – оmeprazole. Воно входить до групи інгібіторів протонного насоса і грає важливу роль при відновленні нормального рівня кислотності в просвіті ШКТ.

  • Таблетки. Самий примітивний варіант ліки. Вони можуть містити 10, 20 або 40 мг активного компонента.
  • Капсули. Це досконалий засіб для перорального прийому. Активну речовину в кількості 10 або 20 мг покрите особливої оболонкою, яка розчиняється лише в кишкової середовищі. Це зводить до мінімуму втрати лікарського препарату усередині організму.
  • Порошок. З сухого речовини роблять інфузійні розчини для внутрішнього введення.

Вибір конкретної форми випуску – завдання лікаря. Як правило, для ефективного лікування більшості патологій ШЛУНКОВО-кишкового тракту, пов’язаних із зміною кислотності, призначають препарат у формі капсул.

Фармакологічна дія і фармакокінетика

«Омепразол» – це препарат нового покоління, який швидко і ефективно приводить показники кислотності в норму. Працює активний компонент ліки за рахунок зниження активності шлункового соку, одним із складових якого є соляна кислота.

Дія препарату починається практично відразу після його прийому. Медикамент працює за трьома напрямками.

  • Речовина ліки потрапляє в шлунок і надходить у секреторні клітини його стінок. Там воно починає акумулюватися, що і запобігає синтез надлишку соляної кислоти. Це з’єднання зазвичай активує основний травний фермент – пепсин, дія якого спрямована на руйнування пептидних зв’язків у молекулах білка. В ході лікування Омепразолом, кислотність знижується, а активність ферменту стабілізується. Відразу після цього зникають всі неприємні симптоми, які раніше турбували пацієнта.
  • «Омепразол» знижує інтенсивність вироблення соляної кислоти – речовини, яка є агресивним по відношенню до чутливих стінок ШЛУНКОВО-кишкового тракту. При зниженні кислотності у внутрішніх оболонок з’являється шанс відновитися.
  • Активна речовина «Омепразолу» негативно впливає на патогенну мікрофлору шлунка, зокрема, на хвороботворні бактерії хелікобактер пілорі, які активно розмножуються тільки в кислому середовищі. При зниженні цього показника патогенні мікроби гинуть, що призводить до швидкого одужання.

Важливо пам’ятати, що хоч «Омепразол» і здатний зменшувати площі колоній хелікобактер пілорі, повністю від бактерій цей препарат не позбавить. Для ефективного лікування потрібно приймати особливі препарати – антибіотики.

Причому для ерадикації хелікобактер потрібно паралельний прийом як мінімум двох різних ліків з протимікробними властивостями.

Для чого призначають Омепразол

Інгібітори протонного насоса, в число яких входить «Омепразол», призначаються при різних патологіях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що супроводжуються типовими симптомами – печією, нудотою, відрижкою і болем у шлунку.

В число основних показань для використання медикаменту входять:

  • гастрит;
  • загострення виразкової хвороби;
  • дуоденіт;
  • езофагіт;
  • рефлюкс;
  • синдром Золлингераэллисона;
  • гастропатия на тлі тривалого прийому НПЗП.

«Омепразол» – ефективне і дбайливе засіб для нормалізації секреції шлункового соку, тому застосовувати його можна не тільки при важких патологіях і загостреннях хвороб ШЛУНКОВО-кишкового тракту, але і при епізодичних нападах сильної печії, викликаної вживанням алкоголю, гострої їжі, кави, деяких медикаментів.

Загрузка...

Інструкція із застосування і дозування

Ефективність використання «Омепразолу» буде високою, якщо пацієнт уважно вислухає рекомендації лікаря і буде їх дотримуватися. Препарат в будь-якій формі випуску відпускається за рецептом, тому самостійно змінювати схему терапії або призначати собі засіб навіть при очевидних показаннях не можна.

Загальна тривалість курсу лікування буде прямо залежати від поставленого діагнозу.

  • При неускладненій печії медикамент призначають у мінімальних дозах (20 мг на добу одноразово). Лікування триває протягом 14 днів. При поверненні симптоматики можливе відновлення курсу через 4 – 6 місяців.
  • При гастриті у стадії загострення, езофагіт, ЯБЖ приймати «Омепразол» потрібно протягом 30 – 60 днів за 20 – 40 мг препарату на добу. Якщо обрана максимальна дозування, вона розбивається на два прийоми.
  • При гастропатиях на фоні прийому нестероїдних протизапальних засобів медикамент приймають протягом 1 – 2 місяців по 1 капсулі або таблетці.
  • Для купірування ознак синдрому Золлингераэллисона денну дозу збільшують. Звичайно потрібно приймати по 60 мг ліки, а при наявності показань – до 120 мг, розділених на два прийоми – ранковий і вечірній.

Інструкція по застосуванню передбачає прийом «Омепразолу» з профілактичною метою перед майбутньою операцією для запобігання затікання шлункового соку в стравохід або глотку. В цьому випадку потрібно взяти 20 – 40 мл препарату напередодні втручання ввечері і ще стільки ж за 3 години до операції.

Омепразол Капсули

Капсули проковтують після прийому їжі. Розжовувати і пошкоджувати їх оболонку не можна. Запивають драже невеликою кількістю води. Доза розраховується індивідуально і залежить від конкретних показань.

Омепразол в таблетках

Засіб приймається за аналогією з капсулами. Бажано проковтнути таблетку цілою і запивати її водою.

Розчин для внутрішньовенного введення

Розчин готують із порошку безпосередньо перед введенням. Така форма зазвичай використовується в умовах медичного стаціонару при неефективності таблеток і капсул. Об’єм препарату розраховується в індивідуальному порядку залежно від ступеня вираженості симптомів.

Зазвичай для разового введення 40 мг кошти розводять у 100 мл хлориду натрію. У ряді випадків беруть 5 % глюкозу.

 

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Інструкція дає вичерпну інформацію про те, для чого призначають «Омепразол». Там же є дані про можливі протипоказання. Так, ліки вкрай небажано використовувати під час виношування дитини.

 

 

Воно категорично заборонено в першому триместрі.

На ранніх термінах йде закладка основних органів, тому багато ліки повинні бути виключені.

На пізніх термінах вагітні нерідко страждають від печії, пов’язаної з підвищеним тиском матки на всі внутрішні органи, що провокує викид шлункового соку в інші відділи. Для усунення такого стану найкраще скорегувати спосіб життя і меню, відмовившись від прийому великих порцій і гострих страв. Прийом медикаментів, зокрема «Омепразолу», можливе лише у тих випадках, коли печію неможливо терпіти або вагітна потребує комплексному лікуванні виразки або інших патологій ШКТ.

Лактація також входить в список протипоказань, тому при необхідності терапії Омепразолом» грудне годування тимчасово припиняють.

 

Лікарська взаємодія

«Омепразол» зазвичай служить одним з елементів комплексної терапії патологій ШКТ. Його призначають разом з препаратами, що володіють іншим дією.

Так, для швидкого позбавлення від неприємних симптомів при виразці або гастриті потрібні:

  • антибіотики («Амоксицилін»);
  • блокатори («Ранітидин»);
  • гастропротекторы («Фосфалюгель»);
  • антациди («Ренні»).

Паралельно можуть призначатися препарати, що містять вісмут. Це ефективні засоби комплексної дії, які знищують патогенні мікроби, відновлюють пошкодження слизових і захищають оболонки ШКТ від подальшого руйнування. Яскравий представник цієї групи ліків – «Де-Нол».

Всі перераховані медикаменти відмінно поєднуються з «Омепразолом». Разом вони дозволяють провести якісне лікування від патологій ШКТ.

Важливо врахувати, що всі ліки, що метаболізуються в печінці, під впливом «Омепразолу» будуть трансформуватися в продукти обміну повільніше. Отже, вони будуть акумулюватися в біологічних рідинах і тканинах.

Крім того, опубліковані результати досліджень, які підтверджують, що «Омепразол» здатний підсилювати негативний вплив на кровоносні судини всіх інших ліків.

Сумісність Омепразолу з алкоголем

Медики попереджають пацієнтів про те, що при лікуванні блокаторами протонної помпи розпивання спиртного вкрай небажано. І ліки та алкоголь сильно навантажує печінку, що може вивести орган з ладу.

Крім того, алкоголь сам по собі може ставати причиною печії або болів у шлунку. Це означає, що використання «Омепразолу» в лікувальних цілях не буде мати сенсу.

Протипоказання, побічні ефекти передозування і

«Омепразол» – популярне ліки для боротьби з печією та іншими ознаками розладу травлення, проте використовувати його можна не завжди.

У список основних протипоказань входять:

  • непереносимість компонентів;
  • вагітність;
  • грудне вигодовування;
  • гастрит зі зниженим рівнем кислотності;
  • остеопороз;
  • онкологічні захворювання органів ШКТ.

Навіть у відсутність прямих протипоказань при лікуванні потрібно проявляти обережність. Не можна перевищувати розраховану лікарем дозу.

У протилежному випадку пацієнта очікують неприємні симптоми передозування препаратом, такі як:

  • нудота;
  • порушення сприйняття смаку;
  • розлади стільця (частіше діарея);
  • цефалгия;
  • підвищена нервозність;
  • апатія;
  • шкірний висип;
  • м’язова слабкість.

При дотриманні дозувань препарат зазвичай добре переноситься пацієнтами, а побічні ефекти виникають вкрай рідко. Зазвичай вони проявляються як здуття живота, метеоризм, нудота, легкі головні болі.

Аналоги лікарського препарату

«Омепразол» при необхідності можна замінити аналогічними препаратами з подібним впливом на організм. Вони також повинні призначатися лікарем і відпускатися за рецептом.

У російських аптеках представлені наступні інгібітори протонної помпи:

  • «Омез»;
  • «Гастрозол»;
  • «Лосек»;
  • «Омезол»;
  • «Гасек»;
  • «Биопразол»;
  • «Улзол».

Це драже для перорального прийому, запаковані в палети або пластмасові флакони. Багато з них дешевше «Омепразолу», хоча містять те ж саме діюча речовина.

Омез або Омепразол – що краще; думка експерта

Одним з поширених аналогів «Омепразолу», що використовуються при боротьбі з диспепсичними розладами, є «Омез». Препарат виробляється в Індії і має лише одну форму випуску – капсули з кишковорозчинною оболонкою. У складі ліки – речовина омепразол, яке пригнічує активність H+-K+-АТФ-ази – ферменту, секретирующегося стінками шлунка.


За якісним складом препарати «Омепразол» і «Омез» ідентичні один одному, проте в різних ситуаціях лікарі призначають або перший, або другий медикаменти. Експерти в області фармакології запевняють, що різниця між ними все ж є.

  • «Омепразол», що проводиться в Росії, містить максимальну концентрацію діючої речовини. Це ліки дозволяє усунути ознаки захворювання і покращити самопочуття пацієнта максимально швидко, однак може спровокувати побічні ефекти.
  • «Омез», що проводиться на підприємствах Індії, вважається більш м’яким ліками, так як концентрація активного компонента в ньому знижена. Такий препарат має менше протипоказань, але й ефект він нього настає трохи пізніше.

Самостійно визначити, який препарат повинен використовуватися в конкретній ситуації, неможливо. Всі призначення завжди здійснюються лікарем після отримання даних аналізів і додаткових функціональних обстежень, зокрема, ФГДС.