Переважна більшість інфекцій зачіпають тільки сечовий міхур. Але іноді вони піднімаються вище, нирки і сечоводи, і призводять до того, що розвивається пієлонефрит. Це серйозна хвороба, наслідки якої можуть бути дуже важкими, але все-таки вона досить легко піддається лікуванню.

Що таке пієлонефрит та ознаки його виникнення

Пієлонефрит у переважній більшості випадків – це результат ускладнення від інфекції сечового міхура. Патологічні бактерії потрапляють всередину з поверхні шкіри біля сечовипускального каналу, а потім просуваються далі, в ниркові миски, чашки і паренхіми. Найчастіше трапляється з-за банального недотримання правил особистої гігієни.

За статистикою, пієлонефрит у жінок зустрічається в рази частіше. Це обумовлено тим, що уретра у них набагато коротше і ширше в порівнянні з чоловіками, тому патологічних мікроорганізмів нічого не варто проникнути далі.

Пієлонефрит у дітей зустрічається досить часто (особливо до семи років) через анатомічних особливостей будови видільної системи.

Іноді захворювання розвивається в результаті зменшення або уповільнення потоку сечі, що нерідко зустрічається при гіпертрофії передміхурової залози, діабет або наявності каменів у нирках або сечоводах. Серед поширених причин також зниження імунітету і порушення нормального кровообігу.

Класифікація запальних процесів

Є два види хвороби:

  • Гострий пієлонефрит. Зустрічається найбільш часто. Починається раптово, відрізняється наявністю яскраво виражених симптомів. При адекватному лікуванні ніякої шкоди ниркам не приносить.
  • Хронічний пієлонефрит. Діагностується досить рідко і найчастіше в дитячому віці. Головна причина – вроджені дефекти і аномалії нирок, що призводять до частих інфекцій сечовивідних шляхів. В результаті в нирках утворюються рубці, що з часом призводить до ниркової недостатності.

Хронічна форма може протікати практично безсимптомно. Єдиним показником може бути тривале підвищення температури в незначних межах.

Симптоми і ознаки недуги

Не помітити початок хвороби практично неможливо, так як майже завжди запальний процес у нирках супроводжується болісними і неприємними відчуттями.

Типові симптоми пієлонефриту:

  • біль при сечовипусканні і його почастішання;
  • підвищення температури (може морозити);
  • сильна загальна слабкість, відсутність сил;
  • больові відчуття в голові і поперековому відділі хребта;
  • підвищене потовиділення;
  • втрата апетиту;
  • запаморочення;
  • нудота і блювання;
  • зміна зовнішнього вигляду сечі (вона стає каламутною, неприємно пахне, може з’явитися кров).

Іноді хворі помічають, що у них набрякає обличчя.

Загрузка...

Методи діагностики пієлонефриту

При появі подібних симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря, який займається лікуванням таких хвороб. Це нефролог. На першому прийомі він буде задавати питання, збирати анамнез, проведе загальний огляд і призначить необхідні аналізи та обстеження.

Діагностика може включати в себе такі методи:

  • аналіз сечі (загальний або за Нечипоренком, простий спосіб, який дозволяє дізнатися точний вміст лейкоцитів, еритроцитів, визначити наявність або відсутність інфекції);
  • посів сечі (необхідний для точного визначення виду бактерій, що викликали хворобу, і антибіотиків, найбільш підходящих для лікування);
  • посів крові (показує, чи не потрапила інфекція в кров);
  • УЗД (призначають для виявлення абсцесів, каміння та інших блокувань в нирках, вроджених дефектів сечовивідних шляхів).

Іноді пацієнтові ще можуть порадити пройти комп’ютерну томографію. Але цей метод використовують лише у складних випадках, коли важко точно діагностувати хворобу і встановити причини її виникнення.

Лікування захворювання нирок у дітей та дорослих

При своєчасному початку лікування хвороба швидко йде. Госпіталізація, як правило, не потрібно. Тільки у важких випадках хворому можуть призначити стаціонарне лікування та внутрішньовенне введення ліків для екстреного купірування симптомів і поліпшення стану.

Препарати і антибіотики

Лікування пієлонефриту немислимо без використання антибіотиків. Курс їх прийому становить не менше тижня. Найбільш часто призначають медикаменти – Цефтріаксон, Амоксиклав, Офлоксацин.

Якщо турбують болі, пацієнту додатково призначають знеболюючі препарати, спазмолітики. Якщо хвороба супроводжується ускладненнями, у багатьох випадках доводиться вдаватися до хірургічного втручання.

Після стихання гострого періоду іноді призначають методи апаратної фізіотерапії – парафінові ванни для прогрівання, електрофорез, магніто — та лазеротерапію.

Народні засоби

Народні засоби можна застосовувати тільки як доповнення. Найчастіше використовуються спеціально підібрані збори трав (на основі льону, кукурудзи, алтея, календули, соснових бруньок), які допомагають очистити сечовивідні шляхи від мікробів. Нерідко радять пити вранці по склянці березового соку, у складі якого багато мінеральних солей і фітонцидів, що сприяють відновленню електролітного балансу та усунення інфекцій.

У народі широко застосовується метод лікування прополісом. На 100 г розтопленого масла взяти 10 г подрібненої речовини і прикрити кришкою на третину години. Довести масу до 90 градусів і процідити. Приймати тричі на день за годину до прийому їжі.

Корисно вживати капустяний, гарбузовий і морквяний соки в помірних кількостях.

Дієта при пієлонефриті

Дієта при пієлонефриті не передбачає суворого обмеження в харчуванні.

З меню просто слід виключити такі продукти:

  • наваристі бульйони і супи;
  • копченості та консервацію;
  • гострі страви, прянощі, спеції;
  • алкоголь, газовані солодкі напої;
  • кави;
  • солодощі та цукерки.

Їжу найкраще варити, готувати на пару, гасити або запікати без утворення скоринки. А також обов’язковою умовою є споживання достатньої кількості рідини – чистої води, трав’яних чаїв, відвару шипшини, компотів із сухофруктів, ягідних морсів і киселів. Особливо корисно пити напої з журавлини, чорниці та брусниці (вони володіють потужною протизапальною дією). Це допомагає попередити виникнення загострень.

Особливості при вагітності та лактації

Жінки в період вагітності входять до групи ризику, так як в цей час збільшується ймовірність виникнення різних хвороб із-за пригніченого стану імунної системи. Нерідко пієлонефрит виникає із-за порушення нормального відтоку сечі в результаті зростання матки, яка чинить сильний тиск на поруч розташовані органи. Зміна гормонального балансу також нерідко призводить до збоїв і порушень у роботі багатьох органів жіночого організму, і сечовидільна система не є винятком.

Приблизно 10-12% всіх майбутніх мам зіштовхуються з цим неприємним явищем. Ігнорувати це стан небезпечно, так як воно може негативно вплинути на ще не народженого малюка.

Незалеченный пієлонефрит може призвести до серйозних і навіть небезпечних для життя наслідків:

  • внутрішньоутробного інфікування плода;
  • передчасних пологів;
  • відшарування плаценти;
  • гіпотрофії.

На жаль, обійтися без антибіотиків не вийде, проте, призначати їх повинен тільки лікар. Вагітних жінок у таких випадках часто відправляють в стаціонар, щоб контролювати їх стан. У будь-якому випадку вважається, що шкода від антибіотиків буде набагато менше того, який може бути нанесений немовляті самою хворобою. Майбутнім і годуючим мамам найчастіше призначають Гентаміцин, Ампіцилін та Оксацилін.

При пієлонефриті корисно багато пити, однак, вагітним це можна робити лише у разі відсутності набряків.

Перевагу варто віддавати клюквенному морсу, відвару вівса, чистій воді, киселів. Годуючим мамам в цей період можна і не переривати ГВ, так як є препарати, які можна застосовувати під час лактації. Але самої підбирати медикаменти і дозування суворо заборонено, так як багато засоби можуть негативно впливати на немовля.

Спати потрібно на стороні, протилежній тій, де знаходиться уражена нирка. Це допоможе прискорити одужання.

Наслідки і ускладнення при захворюванні

Запалення нирок при своєчасному лікуванні практично ніколи не призводить до якихось ускладнень. Але в рідкісних випадках можлива поява гострої або хронічної ниркової недостатності, сечокам’яної хвороби, формування вогнища інфекції – абсцесу. В останньому випадку безсилі навіть антибіотики, тому хворим призначають нефростомія. Під час цієї процедури накопичилася гнійну рідину зливають через спеціальну трубочку, проведену через шкірні покриви на спині прямо в уражену нирку.

Профілактичні заходи

Заходи профілактики дуже прості, тому дотримуватися їх легко:

  • Завжди повністю спорожняти сечовий міхур при перших же позивах, не стримуючи їх.
  • Пити достатню кількість чистої води для підтримання нормального водного балансу.
  • Намагатися не переохолоджуватися, тримати в теплі ноги і нижню частину тіла.
  • Своєчасно лікувати виникають захворювання сечостатевої сфери, не сподіваючись, що вони раптом пройдуть самі.
  • Дотримуватися елементарних правил гігієни.
  • Віддавати перевагу вільному нижньої білизни з натуральних матеріалів.
  • Харчуватися корисною і здоровою їжею.
  • Регулярно проходити профілактичні огляди (цей пункт особливо стосується осіб, які вже колись були проблеми з нирками).

Як видно, нічого складного немає. Без уважного ставлення до свого здоров’я немислимо підтримувати на потрібному рівні.