Інфекційні ураження нирок здатні викликати важкі запальні процеси, що провокують розвиток ускладнень. Особливо небезпечний пієлонефрит при вагітності, так як додаткове навантаження на органи у поєднанні з антибактеріальною терапією може відбитися на здоров’ї плоду.

Уникнути ризику можна, якщо заздалегідь запобігти появі захворювання, вчасно розпізнати симптоми і прийняти необхідні лікувальні заходи.

Причини і механізм розвитку

Запалення тканин нирок або пієлонефрит виникає як наслідок ураження бактеріальною інфекцією. До основних збудників хвороби відносяться такі патогенні мікроорганізми, як синьогнійна паличка, ентерококи і стафілококи.

Однак у переважній більшості випадків (90% від загального числа) запалення нирок розвивається після проникнення в орган кишкової палички. Всі перераховані бактерії відносяться до умовно-патогенних, так як вони можуть тривалий час знаходиться в організмі, не викликаючи проблем зі здоров’ям.

Інфекція потрапляє в організм різними шляхами — через кров, по сечовивідних шляхах або просвіту сечоводу. Проте для активізації життєдіяльності патогенів необхідні сприятливі умови. Такі передумови формуються в організмі жінки, яка чекає дитину.

Імунна система слабшає вже на ранніх термінах, навантаження на нирки при формуванні плоду зростає. В процесі розвитку дитини матка збільшується в розмірах і чинить тиск на навколишні тканини.

В результаті такого процесу, канал, по якому сеча відходить, перетискається, провокуючи її застій. Для бактерій подібні явища в сечоводі — ідеальне середовище для розмноження. А в силу особливостей будови сечостатевої системи у жінок, розвиток інфекції відбувається значно швидше, ніж у чоловіків.

Саме тому вагітні хворіють пієлонефритом в кілька разів частіше сильної половини людства.

Фактори розвитку пієлонефриту

Поряд з вагітністю, додатковими факторами, що провокують виникнення пієлонефриту, вважаються:

  • аномальна будова нирок і органів сечостатевої сфери;
  • переохолодження;
  • сечокам’яна хвороба;
  • хронічні бактеріальні інфекції, навіть такі поширені, як тонзиліт і ангіна;
  • цукровий діабет;
  • операційні втручання в області органів малого тазу;
  • будь-імунодефіцитні стани;
  • застій сечі;
  • травми спини і черева.

По мірі впровадження бактеріального організму в клітини органу, в ниркових тканинах загострюються запалення, інтенсивність яких залежить від кількості патогенів та їх активності.

Чим сильніше поразку, тим менше шансів на відновлення тканин, оскільки пошкоджена паренхіма нирок вже не регенерується, а заміщується рубцевою тканиною, що призводить до порушень в будові нирок.

Різновиди хвороби

За типом перебігу та характером уражень запалення нирок у вагітних підрозділяється на кілька видів.

Гестаційний пієлонефрит

Виникнення гестаційного пієлонефриту характерне тільки для майбутніх мам.

Розвитку патології передують зміни в жіночому організмі:

  • у першому триместрі. Підвищення рівня гормонів знижує тонус м’язів сечоводу і позначається на функціональності чашково-мискової системи нирок;
  • у другому триместрі. Внаслідок збільшення матки і підвищення тиску на сечівник, знижується тонус, порушується живлення тканин та уродинаміка нирок, виникають застої сечі. Таким чином створюються сприятливі умови для життєдіяльності бактерій;
  • у третьому триместрі гормональні зміни досягають піку своєї виразності. Тому даний період вважається найбільш критичним для виникнення інфекційного запалення нирок.

За формою перебігу гестаційний пієлонефрит буває гострим і хронічним.

Гострий пієлонефрит

Зазвичай гострий пієлонефрит розвивається дуже швидко і супроводжується високою температурою та болем на рівні попереку.

Гостра форма характеризується порушенням міжклітинного обміну речовин і пошкодженням інтерстиціальної тканини. При повторному загостренні може перейти в гнійну форму.

І також до гострій формі зараховується загострення хронічного пієлонефриту при вагітності.

Загрузка...

Симптоми пієлонефриту при вагітності

Прояви запального процесу в нирках відрізняються за ступенем інтенсивності в залежності від форми перебігу захворювання. Найбільш виражені ознаки спостерігаються при гострій патології.

Захворювання виникає раптово і супроводжується:

  • ознобом;
  • підвищенням температури до 40 °С;
  • почуттям болю в області попереку і при сечовипусканні;
  • зміною характеристик сечі — об’єму, кольору, ступеня прозорості;
  • нудотою;
  • загальною ослабленістю;
  • болями у голові.

З плином часу симптоми пієлонефриту у жінок при вагітності змінюються. У першому триместрі біль у попереку носять більш виражений характер і може віддавати в нижню частину живота. У другому і третьому триместрах інтенсивність болю знижується, але прогресує утруднене сечовипускання.

Найчастіше первинний (гострий) і вторинний (повторне загострення) пієлонефрит виникає у другому триместрі. Загострення хронічної форми пієлонефриту в третьому триместрі спостерігаються рідко.

До якого лікаря звертатися, діагностика

Більшість вагітних при появі ознак пієлонефриту не знають, до якого лікаря звертатися за допомогою — гінеколога, який веде вагітність, або уролога, який спеціалізується на захворюваннях сечовидільної системи.

Стандартний алгоритм дій у таких випадках передбачає відвідування гінеколога, потім терапевта, нефролога або уролога. Можна самостійно звернутися безпосередньо до нефролога, щоб зберегти час і зберегти сили.

Особливості діагностичних заходів

Скарги пацієнтки на проблеми з сечовипусканням — перший сигнал про розвиток патологічних процесів в сечовидільній системі. Для визначення місцевих симптомів лікарі оцінюють ступінь напруги м’язів і наявність болів в області попереку.

А так як подібні процеси запускати не можна, гінекологи відразу призначають головну діагностичну процедуру, що дозволяє виявити пієлонефрит, — здачу аналізу сечі.

Про запальних процесах у нирках в результатах аналізу сечі свідчить наявність лейкоцитів і білкових включень. Білок в сечі — ще один тривожний ознака, що свідчить не тільки про запальних, але і гнійних проявах в сечовидільній системі.

Інші методи діагностики при пієлонефриті:

  • аналіз крові — загальний і біохімічний;
  • дослідження осаду сечі і її бактеріологічного складу;
  • аналіз забарвлення сечі за Грамом;
  • УЗД нирок — для уточнення діагнозу;
  • рентгенографія;
  • радіонуклідні методи, рідше застосовуються КТ і МРТ.

Ознаками патологічних процесів в нирках вважаються: підвищення ШОЕ і кількості лейкоцитів, збільшення розмірів органа і зниження рухливості. Бактеріологічний аналіз сечі дозволяє не тільки ідентифікувати збудника пієлонефриту, але і встановити ступінь його стійкості до впливу антибіотиків.

Лікування запального захворювання нирок

Методи лікування пієлонефриту у вагітних визначаються виключно індивідуальними особливостями пацієнток.

Перш ніж зробити призначення, лікар проводить наступні заходи:

  • встановлює фактори, що ускладнюють перебіг хвороби;
  • уточнює вид бактерії збудника і перевіряють її чутливість до антибактеріальних засобів;
  • оцінює стан і функціональність сечоводу;
  • аналізує функціональний потенціал нирок.

Вибір ліків для лікування пієлонефриту у вагітних ускладнюється міркуваннями про збереження здоров’я дитини. Тому на ранніх термінах антибактеріальну терапію призначають лише у вигляді винятку.

У цей період відбувається формування найбільш важливих фізіологічних систем дитини, у зв’язку з чим будь-який вплив ззовні може спровокувати розвиток аномалій.

Починаючи з другого триместру і аж до пологів, можливе застосування антибіотиків групи цефалоспоринів другого і третього покоління.

Додаткові лікувальні заходи — позиційна терапія, що передбачає сон на лівому боці і щоденне перебування в колінно-ліктьовий позі протягом 10 хвилин. Такий спосіб дозволяє зняти навантаження з сечоводу і поліпшити відтік сечі.

І також вітається фітотерапія — прийом відварів з кропиви, вівса, листя берези і брусниці. Традиційно застосовувані сечогінні трави — деревій, петрушка або ягоди ялівцю при вагітності приймати не рекомендується.

Специфіка раціону при пієлонефриті

Важливим аспектом впливу на організм з метою підтримки сечовидільної системи вважається організація правильного харчування.

Дієта хворих на пієлонефрит жінок передбачає:

  • прийом достатньої кількості води;
  • вживання морсів з брусниці та журавлини;
  • відмова від гострих продуктів, маринованих виробів та кави;
  • збільшення в раціоні кількості страв з морської риби, курячого філе, а також овочів і фруктів;
  • обмеження кількості вживаної солі.

Алкоголь і куріння виключаються повністю.

Пацієнтка вважається здоровою, якщо триразовий аналіз сечі показав відсутність патологічних змін у її складі.

Наслідки для дитини

Пієлонефрит при вагітності може стати причиною передчасних пологів. Крім того, розвиток патології загрожує небезпечними наслідками для дитини.

У числі найбільш ймовірних ускладнень здоров’я плода:

  • інфекційне ураження;
  • гіпоксія;
  • запальні процеси внутрішніх органів;
  • аномальний розвиток органів;
  • порушення харчування і кровообігу.

Діти у хворих пієлонефритом матерів народжуються слабкими, з недостатньою вагою та зростом, схильними до частих захворювань.

Щоб зберегти вагітність і вберегти дитину від впливу запальних процесів, необхідно своєчасне лікування і неухильне виконання всіх рекомендацій лікаря.

Профілактика

Під профілактикою пієлонефриту мається на увазі не тільки попередження його розвитку, але і запобігання рецидиву хвороби.

Для збереження здоров’я нирок необхідно:

  • уникати переохолоджень — тепло одягатися, не ходити босоніж;
  • підтримувати питний режим. Оптимальний об’єм вживаної рідини в день — 1,5–2 літри;
  • регулярно проходити обстеження на виявлення інфекційних або запальних вогнищ у тканинах організму;
  • вести здоровий спосіб життя, відмовитися від паління, знизити до мінімуму вживання алкоголю;
  • дотримуватися дієти, рекомендованої при пієлонефриті;
  • відвідувати туалет відразу при появі позивів, не допускаючи застою сечі;
  • дотримуватися особисту гігієну;
  • знизити інтенсивність статевого життя.

Як і багато інфекційні захворювання, пієлонефрит виникає на тлі зниження імунітету. Тому головне завдання жінки, яка планує вагітність, — прийняти всі заходи для максимального зміцнення і підтримки свого здоров’я.