Пієлонефрит – це інфекційне ураження нирок, яке супроводжується запальним процесом у структурах органу. Причина захворювання полягає в проникненні всередину ниркових мисок і розмноженні там патогенної мікрофлори. Симптоми пієлонефриту можуть відрізнятися в залежності від статі, віку та ступеня тяжкості хвороби. В зв’язку з анатомічними особливостями жіночої сечостатевої системи, прекрасна половина людства хворіє в три рази частіше, ніж чоловіки.

Причини та ознаки пієлонефриту

Причини пієлонефриту – це фактори, які сприяють зниженню сил імунної системи і проникненню патогенних мікроорганізмів у нирки.

Захворювання можуть спровокувати:

  • патологічне будова сечовивідних шляхів або нирок;
  • попадання агресивної мікрофлори з сечового міхура або по кров’яному руслу;
  • наявність вогнища інфекції в організмі;
  • пухлиноподібні утворення в сечостатевій системі доброякісного або злоякісного характеру;
  • зниження стійкості імунітету;
  • закупорка або здавлювання ниркових судин, порушення кровообігу;
  • наявність цукрового діабету в анамнезі;
  • закупорення сечоводів;
  • травмування сечостатевих органів;
  • переохолодження.

Запальний процес в нирках частіше є жіночою проблемою з-за відмінностей в будові уретри: сечовипускальний канал у 3-4 рази коротше і дещо ширше, ніж у чоловіка. З-за цієї особливості бактерії легко можуть проникнути всередину сечового міхура і висхідним шляхом інфікувати інші органи. Крім того, в жіночому організмі постійно відбуваються циклічні гормональні зміни, які знижують силу імунної відповіді на проникнення чужорідної флори.

Симптоми запалення нирок

Виділяють дві форми перебігу хвороби: гострий і хронічний пієлонефрит. У першому випадку клінічна картина яскраво виражена, зі значною інтоксикацією та больовим синдромом. При хронічному процесі симптоми змащені, буває важко розпізнати захворювання і поставити діагноз.

Гострі хворі скаржаться на тупий біль збоку в попереку, на місці приблизного розташування ураженої нирки. Температура тіла піднімається до високих значень – 39-40 градусів, але швидко приходить в норму після прийому протизапальних засобів. Характерно добове коливання температури: гіпертермія поступово набирає обертів протягом дня, до вечора досягає свого максимуму, а до ранку стає фізіологічної.

А також запалення нирок супроводжується ознаками інтоксикації організму:

  • головний біль;
  • слабкість, сонливість;
  • нудота, аж до блювоти;
  • зникнення апетиту;
  • нездужання.

Сам по собі пієлонефрит не викликає проблем із сечовипусканням, але оскільки він часто виникає одночасно з циститом, особливо у жінок, то до проявів додаються дизуричні симптоми. Це нетримання сечі, часті і хворобливі сечовипускання.

У чоловіків

Анатомічна будова чоловічої сечовидільної системи значно відрізняється від жіночих органів, тому захворюваність пієлонефритом значно нижче. Причиною запалення найчастіше стає закупорка мисок або сечоводів, аденома простати, яка заважає нормальному відтоку сечі.

Симптоми пієлонефриту у чоловіків проявляються як при хронічному процесі: тупий біль в спині, несильна інтоксикація, проблеми з сечовипусканням. Якщо є камені в нирках, хвороба може супроводжуватися нирковою колікою і появою кров’яних згустків в сечі.

У жінок

Симптоми пієлонефриту у жінок і лікування хвороби залежать від форми патології. Гостре запалення проявляється різким підвищенням температури, серйозними симптомами інтоксикації, болями в області ураженого органу. Першою ознакою, який перевіряє лікар, є симптом Пастернацького: легке постукування по попереку збоку від хребта викликає сильні больові відчуття з боку хворої нирки.

При хронізації процесу симптоматика слабшає, маскується під інші хвороби.

В період ремісії можливі такі скарги:

  • періодичний дискомфорт в області попереку;
  • зниження працездатності, постійна сонливість;
  • поява ранкових набряків;
  • виділення малої кількості сечі.

У зв’язку з короткою уретрою гострий пієлонефрит у жінок часто поєднується із запаленням сечового міхура – цистит.

Тому до клінічної картині додаються:

  • дискомфортні відчуття під час і після походу в туалет;
  • часті позиви помочитися;
  • неможливість повністю спорожнити сечовий міхур;
  • ниючий біль внизу живота.

У дітей

Пієлонефрит у дітей характеризується прихованим перебігом і може проявлятися тільки підвищенням температури тіла на тлі задовільного самопочуття. Щоб підтвердити діагноз, пацієнтові відразу проводять загальний аналіз крові та сечі.

В старшому віці діти можуть скаржитися на озноб, нудоту, болі в спині, головний біль. Дитина стає неактивним, сонливим, відмовляється від їжі.

Діагностика інфекційного захворювання

При підозрі на наявність пієлонефриту слід звернутися до сімейного лікаря: він збере анамнез, призначить додаткові обстеження і підбере раціональну терапію.

До первинних методів діагностики відносяться:

  • аналіз сечі – виявляє підвищену концентрацію білка, зниження щільності сечі і велика кількість імунних клітин крові (лейкоцитів), домішки солей;
  • аналіз крові виявляє ознаки запалення в організмі (багато лейкоцитів, швидке осідання еритроцитів);
  • сеча на стерильність – бакпосів потрібен для точного визначення збудника і підбору антибіотика, до якого патогенний мікроорганізм найбільш чутливий;
  • сеча за Нечипоренком – дозволяє точно визначити концентрацію елементів крові і циліндрів в 1 мл рідини. При запаленні всі ці показники завищені;
  • ультразвукове дослідження – визначає розширення ниркових мисок, закупорку проток, наявність каменів або піску.

При тяжкому перебігу пієлонефриту або підозрі на розвиток ускладнень лікарі вдаються до більш складним і витратним методам діагностики – контрастна рентгенографія сечовивідних шляхів і нирок, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Загрузка...

Методики лікування

Лікуванням захворювання займається уролог або нефролог. Терапія може проходити як в стаціонарі, так і в домашніх умовах. Важкі випадки у дорослих, а також гострий пієлонефрит у дітей завжди вимагають госпіталізації. Основний спосіб лікування – консервативний з використанням антибактеріальних препаратів, тривалість курсу від 5 до 10 днів. Для позбавлення від хронічного процесу потрібно більше часу, аж до декількох місяців.

Препарати і антибіотики

Запалення нирок лікується за допомогою антибіотиків, на початку захворювання медикаменти призначаються майже навмання. При визначенні збудника підбирається препарат, до якого він найбільш чутливий.

Найчастіше використовуються:

  • пеніциліновий ряд;
  • цефалоспорини;
  • сульфаніламідні засоби;
  • аміноглікозиди;
  • карбапенемы.

Окрім патогенетичної, призначається також підтримуюча терапія, яка включає прийом сечогінних і протизапальних засобів, антикоагулянтів і синтетичних вітамінів.

Народні засоби

Одночасно з традиційним лікуванням можна вдаватися до методів народної терапії. Застосування відварів, настоїв і настоянок на основі правильних лікувальних трав сприяє відтоку сечі, поліпшення кровообігу, підвищення імунного захисту організму. Крім того, більшість лікарських рослин володіють протизапальним ефектом, а також здатні притупити больові відчуття.

При пієлонефриті рекомендується використовувати кошти з таких компонентів:

  • мучниці;
  • листочків берези;
  • м’яти;
  • деревію;
  • календули;
  • журавлини;
  • брусниці;
  • шипшини.

Про використання народних рецептів потрібно обов’язково повідомити лікаря, щоб він враховував це при підборі медикаментів.

Дієта при пієлонефриті

Дієтичне харчування при пієлонефриті відіграє важливу роль в успішності лікування.

Суворість обмежень залежить від ступеня ураження нирок і наявності супутніх ускладнень.

У будь-якому випадку потрібно:

  • практично виключити вживання солі, знизивши її кількість до 5 г на добу;
  • повністю відмовитися від алкогольних напоїв, газованої води і кави;
  • зменшити вживання жирного м’яса і риби;
  • виключити наваристі бульйони, білкові продукти, консерви, копчені страви, гостре і гриби;
  • є більше овочів і фруктів.

При відсутності набряків потрібно пити більше рідини, щоб швидше очистити нирки від хвороботворних мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності.

Наслідки і ускладнення при захворюванні

Якщо організм пацієнта ослаблений, він занадто пізно звернувся за медичною допомогою або ігнорує призначене лікування, виникає високий ризик появи ускладнень пієлонефриту:

  • гостра недостатність роботи нирок – розвивається тільки при одночасному ураженні обох органів;
  • хронічна недостатність – є фіналом тривалого ігнорування симптомів хвороби і відмови від лікування;
  • утворення піску і каменів у нирках і сечовому міхурі;
  • абсцес нирки;
  • піонефроз – заповнення мисок нирки гнійним вмістом;
  • стійке підвищення артеріального тиску ниркового походження.

Щоб уникнути ускладнень, потрібно при перших ознаках звернутися до лікаря і чітко дотримуватися всіх його вказівок.

Профілактичні заходи

Щоб уникнути розвитку гострого пієлонефриту або повторної інфекції, потрібно дотримуватися кількох простих правил:

  • уникати переохолодження;
  • своєчасно лікувати будь-які інфекційні ураження;
  • дотримуватися інтимну гігієну;
  • пити достатню кількість води;
  • відвідувати туалет на першу вимогу, а не терпіти до останнього.

Людям, які вже перенесли пієлонефрит, слід періодично здавати аналіз сечі і приймати курс уросептиків. Це допоможе запобігти повторному виникненню захворювання.