Щеплення від вітрянки – надійний спосіб захистити себе і свою дитину від поширеного вірусного захворювання. У США і країнах Європи вакцина застосовується вже кілька десятиліть. У Росії вона з’явилася відносно недавно і поки не користується особливою популярністю.

Необхідна імунізація від вітряної віспи

Довгий час існувала думка про те, що кожна дитина «зобов’язаний» перехворіти на вітрянку, і що цей «недуга» практично нешкідливий. Подібне судження стало поширеним більшою мірою через відсутність в країні необхідної вакцини для запобігання зараження.

Насправді вітряна віспа може бути досить небезпечною. Навіть у дітей з високим імунітетом реєструються випадки розвитку тих чи інших ускладнень (ураження лицевого нерва, ветряночный енцефаліт, пневмонія, ураження очей, вторинна шкірна інфекція, мозочкова атаксія), зафіксовані навіть летальні випадки – 1 хворий з 60 000. У людей старшої вікової групи відсоток ймовірності виникнення патологій і настання смерті збільшується в кілька разів. Це обумовлено станом імунітету потенційних хворих. У дитячому віці організм має достатньо сил, щоб перенести вітрянку «на ногах». Люди старше 30 років при зараженні вірусом можуть випробувати самі важкі побічні ефекти – підвищення температури, ломота, занепад сил, зневоднення, численні шкірні висипання і сильний свербіж.

Важливо. Ослаблений вірус вітряної віспи може зберегтися в нервових вузлах. Дана особливість здатна в подальшому призвести до розвитку герпесу або оперізувального лишаю. У зоні ризику знаходиться більш 15% всіх, хто перехворів на вітрянку.

Небезпека загрожує і майбутнім мамам. Раніше не яка хворіла і не має антитіла жінка здатна в будь-який момент заразитися вірусом. При цьому існує велика ймовірність розвитку патологій у плоду, аж до його загибелі.

Захистити себе від можливих ризиків можна тільки за допомогою щеплення. Зараз на території Росії використовуються зарубіжні вакцини, що дозволяють убезпечити людину від негативних наслідків.

Вакцинація дорослих і дітей

Необхідність проведення вакцинації вирішується на регіональному рівні. Наприклад, у Москві ці заходи зафіксовані у календарі профілактичних щеплень з 2009 року.

Імунізацію проводять людям різних вікових категорій:

  • Дітям з 12 до 24 місяців.
  • Дітям, які досягли 2-річного віку, якщо батьки планують відпочинок свого чада в пансіонатах і оздоровчих таборах.

Щеплення від вітрянки дитині робиться за умови, що він раніше не хворів цією інфекцією.

Серед дорослого населення вакцинація рекомендується людям, що входять до групи підвищеного ризику:

  • Піддаються впливу променевої терапії.
  • Отримують терапію імуносупресивними засобами.
  • Хворі на рак крові.
  • Страждаючі хронічними патологіями.
  • Пацієнти, які готуються до пересадки органів.

Важливо. Як і будь-яка інша щеплення, вакцина від вітряної віспи повинна вводитися тільки цілком здоровій людині. При наявності тривало протікаючих (хронічних захворювань, важливо провести процедуру поза загострення.

Варіанти вакцини проти вітрянки

У Росії використовується дві вакцини:

  • Вакцина «Okavax». Японія. Проводиться з використанням ослабленого живого штаму VZV «Oka». Зареєстрована в Росії у 2005 році.
  • Вакцина «Варилрикс» (Varilrix). Бельгія. Містять ослаблений живий штам VZV «Oka». Застосовується на території більш 90 країн, має понад 40 клінічних досліджень, завдяки яким доведено її ефективність та безпечність. Зареєстрована в нашій країні в 2008 році.

Існує ще декілька вакцин, вироблених в США («Зостервакс» і «Варивакс»), але в Росії вони поки не застосовуються і не зареєстровані.

Спосіб введення препарату

Щеплення проти вітряної віспи ставиться підшкірно. Що стосується кратності проведення вакцинації, то дітям до 13 років її роблять одноразово. Людям старшого віку потрібно дворазове введення препарату з інтервалом у півтора-два місяці.

Термін дії щеплення від вітряної віспи

Зважаючи короткого терміну використання вакцини в Росії, дані про тривалість збереження імунітету після постановки щеплення відсутні. Завдяки спостереженнями зарубіжних вчених, де профілактика вітряної віспи проводиться кілька десятиліть, можна говорити про гарантовані строки захисту – мінімум 10 років.

Важливо. Навіть якщо людина щеплена або вже переносив інфекцію, немає 100% гарантії того, що хвороба його не застане або не повернеться повторно. Але навіть якщо це і станеться, то захворювання буде протікати в максимально легкій формі (невисока температура, незначний висип).

Щеплення можна робити також як екстрений варіант захисту від вірусу при контактуванні з хворим вітрянкою. Лікарі рекомендують зробити укол у перші 72 години. З кожним днем ефективність введення препарату знижується, але організм у будь-якому разі отримує певний рівень захисту. Тому можна сміливо говорити про те, що вакцинація після контакту з носієм вірусу, проведена в інкубаційний період, здатна значно знизити ризик виникнення небажаних наслідків у випадку події зараження.

Можливі ускладнення і реакції на щеплення

Як і багато інші вакцини, щеплення від вітряної віспи в основному переноситься досить легко.

З можливих місцевих реакцій необхідно виділити наступні:

  • почервоніння;
  • ущільнення в місці ін’єкції;
  • хворобливі відчуття;
  • припухлість;
  • свербіж.

Дані симптоми, які розвиваються протягом 24-36 годин, здатні зберігатися протягом декількох днів.

Серед інших побічних ознак може спостерігатися:

  • холод і жар;
  • збільшення і болючість лімфовузлів (особливо шийних і пахвових);
  • зниження працездатності і слабкість;
  • висипання.

Медики також говорять про можливий ризик розвитку поствакцинальних ускладнень:

  • енцефаліт;
  • патологія суглобів;
  • оперізувальний лишай у легкій формі;
  • зниження рівня тромбоцитів;
  • порушення чутливості.

Подібні проблеми за даними ВООЗ виникають тільки у невеликої кількості людей, які отримали вакцину. Виходячи з останньої інформації, число зіткнулися з ускладненнями такого характеру – 1500 чоловік з 10 млн. щеплених.

Протипоказання до проведення вакцинації

Ще до походу до лікаря необхідно знати про те, що вакцинація від вітряної віспи передбачає ряд протипоказань:

  • Вагітність.
  • Загострення хронічних хвороб.
  • Наявність гострих захворювань.
  • Імунодефіцит у важкій формі.
  • Пухлинні патології.
  • СНІД.
  • Неоміцин і алергія.

Крім того, варто враховувати наступні фактори:

  • Щеплення може бути поставлена людини, яка перехворіла на менінгіт, іншими захворюваннями нервової системи не раніше, ніж через 6 місяців після настання повного одужання.
  • При нещодавно перенесених кишкових, а також респіраторних інфекціях, повинно пройти мінімум 20 днів.
  • При використанні кортикостероїдів слід попередньо визначити рівень лімфоцитів у крові.
  • Не ставлять щеплення і безпосередньо перед хірургічним втручанням. Від моменту вакцинації і до операції повинен пройти мінімум місяць.
  • Якщо в попередні півроку мало місце застосування препаратів крові і імуноглобулінів, то вакцинацію краще відкласти на 2-3 тижні. І також після її проведення не допускати використання зазначених лікарських речовин як мінімум протягом 21 дня.