Фармацевтичне засіб Циклоферон відноситься до ефективних імуностимуляторів, які допомагають пацієнтам – зазвичай у складі комплексної терапії — боротися з серйозними захворюваннями.

Інструкція по застосуванню уколов Циклоферон містить основний опис препарату і правила його використання.

Склад, форма випуску та упаковка

Активний компонент препарату – меглюмина акридонацетат (125 мг на 1 мл розчину), разом з яким в ампулах міститься вода для ін’єкцій.

Вміст ампул – жовтого кольору; в картонній упаковці – 5 штук, кожна по 2 мл

Розчин вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Фармакологічна дія, фармакодинаміка та фармакокінетика

Циклоферон – представник противірусних та імуностимулюючих засобів. Він здатний пригнічувати аутоімунну реакцію, усувати запальні процеси.

Активізує стовбурові клітини, проникає в м’які тканини, в тому числі в головний мозок, індукує синтез інтерферонів. Зупиняє репродукцію вірусів, підвищує захисні сили організму.

У крові максимальної концентрації досягає через 2 години після застосування. З організму активну речовину протягом 24 годин виводиться нирками.

Для чого призначають уколи «Циклоферон» дорослим і дітям

Циклоферон призначають при розвитку певних вірусних інфекцій і наявності наступних патологій:

  • менінгіті;
  • вірус простого герпесу;
  • хвороби Лайма;
  • ВІЛ;
  • вірусних гепатитах;
  • вторинних імунодефіцитних станах;
  • аутоімунних захворюваннях;
  • дегенеративно-дистрофічних захворюваннях суглобів;
  • цитомегаловирусе;
  • хламідіозі.
Загрузка...

Базова схема лікування противірусним препаратом

Циклоферон дорослим і дітям слід вводити 1 раз на добу. Введення ліків може бути щоденним, а може проводитись через день – в залежності від діагнозу.

Лікар визначає кількість препарату для одноразового введення, інтервал між ін’єкціями і тривалість лікувального курсу. Особливого підходу потребують діти – не можна самостійно призначати дозування.

В інструкції сказано, що щоденне введення розчину необхідно при вірус герпесу, захворюваннях сполучної тканини, хламідіозі, цитомегаловирусе. Курс повинен тривати 10 днів.

При гепатитах, ВІЛ, менінгіті за один раз використовують 2 ампули кошти. Тривалість лікування становить 12-14 днів, при необхідності припустимо повторний курс.

Якщо брати за основу базову схему, то ліки потрібно вводити в певні дні: 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29.

При вагітності та годуванні груддю

Протипоказано застосування Циклоферона для ін’єкцій протягом вагітності і в період грудного вигодовування, оскільки не вивчено, як препарат, впливаючи на організм жінки, вплине на дитину.

Лікарська взаємодія

Під час використання Циклоферона допускається застосування противірусних та протигрибкових засобів, цитостатиків, антибіотиків.

Ін’єкції Циклоферона можуть частково зменшувати побічні ефекти після хіміотерапії, променевого опромінення.

Протипоказання, побічні ефекти передозування і

Ліки не призначають при цирозі печінки та індивідуальній непереносимості компонентів.

Уколи Циклоферон для дітей молодше 4-х років протипоказані.

Для пацієнтів з захворюваннями щитовидної залози використання Циклоферона можливе після консультації з фахівцем і під його наглядом.

Побічні дії рідкісні, але не можна зовсім виключити ймовірність їх появи.

Вони можуть проявитися у вигляді:

  • субфебрильної температури;
  • алергічної висипки;
  • симптомів, які виникають при розвитку грипу (гарячкові стани, біль у м’язах, головний біль);
  • інфільтрату, гематоми в області уколу.

Інформація про передозування не відображена в інструкції до препарату.

Аналоги «Циклоферона» в ампулах для ін’єкцій

Схожими терапевтичними властивостями володіють наступні препарати:

  • Галавіт;
  • Тимоген;
  • Інтерферон.

Активний компонент Галавита – аминодигидрофталазиндион натрію (по 100 мг на флакон). Лікарський засіб володіє двома діями: допомагає відновлювати імунітет і справлятися з запальними процесами. Використовується внутрішньом’язово.

Препарат призначають при:

  • ослаблення імунітету, викликане різними причинами, у тому числі дефіцитом життєво важливих речовин в організмі);
  • ураженнях шкіри;
  • гепатитах;
  • герпесі;
  • онкологічних захворюваннях (щоб підтримати організм і сповільнити зростання пухлини);
  • психічний розлад;
  • інфекційних захворюваннях будь-якої локалізації.

Протипоказаний Галавіт у наступних випадках:

  • наявність індивідуальної непереносимості компонента розчину;
  • при вагітності;
  • в період грудного вигодовування.

Лікарський засіб не рекомендується виписувати дітям, які не досягли 6-річного віку.

Одне з достоїнств Галавита – порівняно низька ймовірність виникнення побічних дій. Вони можуть проявлятися у вигляді алергічних реакцій.

Необхідне дозування і тривалість лікування фахівець підбере індивідуально, грунтуючись на діагнозі.

В інструкції зазначено, яку кількість ін’єкцій потрібно при різних захворюваннях:

  • При гнійних ураженнях шкіри рекомендовані 20 уколов: перші 5 днів – по 1 уколу на добу, починаючи з 6-го дня, препарат вводять 1 раз в 2 дні.
  • Для відновлення і підтримки імунної системи необхідно зробити 20 уколов: по 1 ін’єкції 1 раз на 3 дні.
  • При збої в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту з розвитком інтоксикації кількість уколів буде залежати від тяжкості захворювання. При ураженнях середньої тяжкості — по уколу тричі на добу (між введеннями ліки дотримують інтервал часу — 5 годин). Коли симптоми зникнуть, курс продовжують, зменшивши дозу до 2 уколів в день (розчин вводять зранку і ввечері). Цю ж схему можна використовувати для боротьби з інфекційними захворюваннями будь-якої локалізації.
  • При герпесвірусних уражень призначають по 1 ін’єкції в день. Тривалість терапії – 14 днів, але в окремих випадках лікування продовжують.
  • При гінекологічних хворобах препарат використовують протягом тижня (з 1 уколу кожні добу), після чого роблять невелику перерву і знову проводять аналогічне лікування. Скільки днів повинен тривати перерва між курсами, уточнить лікар.
  • Застосування при хворобах передміхурової залози полягає у введенні лікарського засобу протягом перших 5 днів (по ін’єкції на добу). Потім дозу зменшують до 1 уколу в 4 дні. Фахівець в індивідуальному порядку підкаже, скільки буде тривати терапія.

Тимоген – ще один препарат, який надає позитивний вплив на імунну систему. Активний компонент у складі розчину – альфа-глутаміл-триптофан натрію. Використовують засіб внутрішньом’язово.

Застосування Тимогена можливо при таких патологічних станах:

  • вірусному гепатиті;
  • важко протікає атопічному дерматиті;
  • пневмонії;
  • бронхіті;
  • різних ураженнях шкірних покривів;
  • ускладнення після хірургічних втручань;
  • після проведення хіміотерапії, променевої терапії, тривалого лікування антибіотиками.

Тимоген зазвичай не виписують вагітним пацієнткам із-за відсутності докладної інформації про те, як препарат може вплинути на плід. В окремих випадках, якщо лікування все-таки було призначено, пацієнтка повинна перебувати під постійним наглядом спеціаліста.

Ліки не використовують для лікування дітей молодше 6 місяців та для тих пацієнтів, у яких відзначається непереносимість складових компонентів.

Крім алергічних проявів, інших побічних дій не зафіксовано.

Для кожного пацієнта підбирається потрібна дозування та термін лікування – вони будуть залежати від діагнозу і віку. Максимальна тривалість лікування – 10 днів.

Інтерферон застосовують для усунення імунодефіцитного стану, лікування вірусних захворювань, а також у профілактичних цілях, щоб не допустити ослаблення захисних сил організму.

Розчин готують з лиофилизата, у його складі – альфа-інтерферон натурального походження.

Показаннями є:

  • вірусний гепатит;
  • вірус папіломи людини;
  • герпетична інфекція;
  • наслідки хіміотерапії, променевого опромінення, лікування антибіотиками;
  • ВІЛ;
  • грип.

Протипоказаний Інтерферон пацієнтам, страждаючим:

  • захворювання серця та судин;
  • кишковими кровотечами;
  • серйозними патологіями щитовидної залози;
  • хворобами нирок, печінки (включаючи цироз);
  • розладами ЦНС;
  • непереносимістю складових компонентів.

Грудне вигодовування і вагітність – окремий момент, призначення препарату в ці періоди можливе, але потрібно особлива обережність і контроль спеціаліста.

Іноді можуть виявлятися побічні реакції:

  • алергічна висипка;
  • нудота;
  • біль у спині;
  • запаморочення;
  • підвищення температури;
  • міалгія;
  • порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску;
  • збої в роботі печінки;
  • анемія.

Дози і тривалість курсу фахівець визначає індивідуально, враховуючи стан і вік пацієнта.

В якості профілактики вірусних захворювань сухий Інтерферон розводять і закапують у ніс (для кожного носового ходу по 2 краплі – до 5 разів на день). Профілактичний курс зазвичай триває близько 7 днів.

Пацієнтам з онкологічними захворюваннями рекомендують вводити Інтерферон внутрішньом’язово.

Використання імуностимулюючих лікарських засобів дає можливість швидше впоратися з вірусними інфекціями і зміцнити захисні сили організму.