Запалення піхви або кольпіт діагностується у 50% жіночого населення віком від 12 до 45 років, і це далеко не невинне захворювання, як може здатися багатьом. Приводячи до важких ускладнень, ця недуга може завдати значної шкоди здоров’ю жінки. Тому кожній представниці слабкої статі важливо знати причини, прояви та особливості даної хвороби.

Що таке кольпіт у жінок

Кольпіт або вагініт — це запалення слизової оболонки піхви, викликане хвороботворними мікроорганізмами. Поширений він серед жінок репродуктивного віку, але також може виявлятися у літніх пацієнток і дівчаток, які не досягли статевої зрілості.

Нерідко запалення піхви супроводжується такими патологіями:

  • ендоцервіцит (запалення каналу шийки матки),
  • уретрит (запалення сечовивідного каналу);
  • вульвіт (запалення зовнішніх статевих органів).

Якщо вагініт був виявлений рано, то патологічний процес, як правило, обмежується лише піхвою, не зачіпаючи сусідні відділи репродуктивної системи.

Причини появи інфекції

Нормальна мікрофлора піхви здебільшого представлена лактобактеріями. Вони виділяють молочну кислоту, згубну для багатьох інших мікроорганізмів, і тим самим «контролюють» нормальний склад флори. В силу дії різних негативних чинників чисельність корисних бактерій може скорочуватися. В результаті починається активне розмноження інших представників піхвової флори – умовно-патогенних мікробів, до яких відносяться:

  • деякі види коків;
  • кишкова паличка;
  • дріжджоподібні грибки роду Candida та ін

І також причиною кольпіту можуть стати різні збудники венеричних хвороб.

До факторів, що сприяють порушенню здорової вагінальної мікрофлори і виникнення запалення, відносяться:

  • венеричні хвороби;
  • запальні захворювання, що знижують імунітет;
  • гормональні збої і порушення роботи ендокринної системи (зниження рівня естрогенів, цукровий діабет);
  • різні травми і мікроушкодження піхви (під час абортів, спринцювання і ін)
  • довготривалі стреси;
  • переохолодження;
  • вроджені або набуті аномалії будови статевих органів (відкритий вхід у піхву і ін);
  • тривалий прийом антибіотиків;
  • реакції гіперчутливості на засоби гігієни та бар’єрні контрацептиви;
  • погана гігієна.

Причиною вагініту у статевонезрілих дівчаток може стати звичайна ангіна, в результаті якої інфекція здатна проникнути в статеву систему з кровотоком. У літніх пацієнток недуга часто з’являється з-за вікового пригнічення синтезу жіночих статевих гормонів. При падінні їх рівня слизова піхви стає тоншим, у результаті чого на ній утворюються мікропошкодження, що сприяють розвитку інфекції.

Загрузка...

Види захворювання

Є кілька класифікацій кольпітів. За типом збудника розрізняють наступні різновиди вагініту:

  • специфічний – викликаний хвороботворними мікробами, які не виявляються в здорової флори і є збудниками венеричних інфекцій (хламідії, трихомонади та ін);
  • неспецифічний – спричинена умовно-патогенними мікроорганізмами, які в певній кількості виявляються і в складі здорової мікрофлори (деякі види коків, дріжджоподібні грибки та ін)

Є й більш вузька класифікація вагінітів, в якій враховується видова приналежність збудника. Наприклад, кандидозний (викликане грибком роду Candida) або трихомонадний (викликаний трихомонадою). Досить часто в даний час діагностується так званий змішаний вагініт, причиною якого можуть стати відразу 2 і більше виду мікроорганізмів.

За місцем локалізації первинного патологічного процесу розрізняють кольпіти:

  • первинний – розвивається насамперед у піхву;
  • вторинний – виник в результаті переходу патологічного процесу з верхніх або нижніх відділів статевих органів.

По вираженості симптомів і тривалості перебігу розрізняють наступні види вагініту:

  • гострий (захворювання розвинулося нещодавно, ознаки яскраво виражені);
  • підгострий (симптоматика стерта);
  • хронічний (захворювання розвинулося більше 2 місяців назад, ознаки практично не виявляються).

Останній вид найважче піддається терапії і майже завжди супроводжується запаленням сусідніх відділів сечостатевої системи.

Симптоми недуги

В залежності від причин і типу запалення, прояви недуги можуть відрізнятися. Проте визначають наступні загальні симптоми кольпіту:

  • виділення (нехарактерною консистенції та забарвлення, з різким запахом або без нього);
  • печіння, свербіж, подразнення, болючість внизу живота і в піхву (іноді ці відчуття посилюються під час сексуальної близькості і при сечовипусканні);
  • припухлість, почервоніння геніталій.

Затяжні хронічні кольпіти практично завжди протікають безсимптомно. Останнім часом відсутність виражених ознак часто відзначається і при гострих вагінітах, тому для своєчасного виявлення недуги жінці слід 1-2 рази на рік відвідувати гінеколога, навіть якщо вона відчуває себе здоровою.

Кольпіт під час вагітності

Нестабільність гормонального фону і природне пригнічення імунних сил організму жінки в період очікування малюка можуть викликати вагініт, який небезпечний не тільки для жінки, але і для майбутньої дитини. Залежно від терміну вагітності запущений вагініт може мати ряд негативних наслідків:

  • перший триместр: самовільний аборт, внутрішньоутробна загибель плоду;
  • другий триместр: передчасні пологи, антенатальна загибель плода, патології плаценти, внаслідок яких можлива затримка внутрішньоутробного розвитку і гіпоксія плоду;
  • третій триместр: передчасні пологи, інфікування малюка в пологах.

Найбільш небезпечні для плоду специфічні кольпіти. Вони можуть викликати важкі вроджені дефекти, тому ще до зачаття важливо виявити і усунути захворювання, що передаються статевим шляхом.

Лікувати вагініти у вагітних часом буває проблематично, адже деякі ефективні препарати для його терапії в такому випадку протипоказані. Тому майбутнім мамам слід особливо уважно ставитися до свого здоров’я, виключивши фактори, що сприяють розвитку цього захворювання.

Діагностичні заходи

Початковий етап діагностики вагініту — опитування і огляд пацієнтки лікарем-гінекологом. У разі хвороби при візуальному огляді з дзеркалами зазвичай спостерігається набряк і почервоніння слизової, кровоточивість стінок піхви, наявність гнійних плівок, а іноді і невеликих ранок.

З апаратних методів діагностики використовується кольпоскопія. Цей спосіб передбачає огляд шийки матки і стінок піхви за допомогою спеціального приладу кольпоскопа, який дозволяє побачити тканини під значним збільшенням і визначити характер і ступінь їх ураження.

Кольпіт діагностується і з застосуванням лабораторних методів. В якості досліджуваного матеріалу беруться мазки виділень з каналу шийки матки, піхви та уретри. До лабораторних способів діагностики вагініту відносяться:

  • Мікроскопія мазка. При гострих і підгострих кольпітах у зразку буде спостерігатися підвищення лейкоцитів. В окремих випадках такий метод дозволяє визначити і конкретного збудника.
  • Бактеріологічний посів. Метод передбачає перенесення взятих зразків на живильне середовище з метою вирощування, подальшого виявлення і вивчення збудника.
  • ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Максимально достовірний метод діагностики венеричних захворювань, дозволяє визначити присутність ДНК збудника в досліджуваному зразку.
  • ІФА (імуноферментний аналіз). Спосіб дозволяє виявити фрагменти бактерій у взятому мазку.

На розсуд лікаря додатково може призначатися аналіз крові на сифіліс, гепатит С та ВІЛ.

Методи лікування

Вибір схеми лікування запалення піхви залежить від різновиди збудника. При вагінітах застосовуються наступні групи лікарських засобів системної дії:

  • Антибактеріальні. Використовуються при бактеріальному вагініті. Препарат підбирається з урахуванням видової належності збудника. Зазвичай в терапії застосовують антибіотики широкого спектру дії (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини та ін).
  • Протигрибкові. Призначаються при грибковому кольпіті. Часто прописуються в цьому випадку медикаменти флуконазолу.
  • Противопротозойные. Застосовуються при запаленнях, викликаних найпростішими (трихомонада). Найбільш часто призначаються кошти з метронідазолом.

При змішаному вагініті можуть застосовуватися одночасно 2 групи препаратів.

Важливо! Схема лікування кольпіту підбирається виключно лікарем-гінекологом в індивідуальному порядку. Самостійна терапія може викликати ускладнення, які погано піддаються терапії.

У комплексі з препаратами системної дії прописують і місцеві антисептичні, антибактеріальні та/або протигрибкові ліки. Вагінальні таблетки та свічки при запаленні піхви діють безпосередньо на вогнище патологічного процесу. Найбільш часто призначаються интравагинальными засобами є:

  • «Бетадин», свічки (протимікробну, протизапальну);
  • «Кліон Д», вагінальні таблетки (комбінований протимікробний і протигрибковий);
  • «Тержинан», вагінальні таблетки (комбіноване протипротозойну, антибактеріальну, протигрибкову і протизапальну).

Крім цього, в окремих випадках призначаються спринцювання антисептичними розчинами.

Як доповнення до основної терапії з дозволу лікаря можна застосовувати і народні засоби: підмивання відварами лікарських рослин, вживання трав’яних чаїв, використання тампонів з продуктами бджільництва та ін.

Дотримання дієти

Правильне харчування відіграє значну роль в терапії та профілактики кольпітів. Під час лікування захворювання антибіотиками забороняється вживання алкоголю, оскільки багато препаратів цієї групи вступають у лікарська взаємодія з етанолом. Крім того, алкоголь, що вживається спільно з будь-якими медикаметозными засобами системної дії, значно збільшує навантаження на печінку.

Для успішного лікування важливо виключити з меню або суттєво обмежити вживання продуктів, що сприяють порушенню вагінальної флори. До них відносяться:

  • борошняне, здоба;
  • солодощі;
  • гостре;
  • копченості;
  • газовані напої.

Позитивно позначається на вагінальної флори кисломолочна продукція і рослинна їжа. Даних рекомендацій щодо харчування можна дотримуватися і для попередження патології.

Ускладнення після інфекції

Запалення слизової оболонки піхви може мати грізні наслідки. Ускладненнями вагініту є:

  • цистит, уретрит;
  • ендоцервіцит;
  • ерозія (виразка) шийки матки;
  • ендометрит (запалення внутрішнього слизового шару матки);
  • безпліддя (при кольпітах, викликаних збудниками венеричних захворювань).

Щоб запобігти ці недуги, важливо вчасно виявити вагініт і пройти курс ефективної терапії.

Рекомендації для відновлення

Антибіотикотерапія кольпіту часто стає причиною порушення кишкової мікрофлори, тому після закінчення лікування багато фахівців рекомендують пропити курс про — або пребіотиків.

Те ж стосується і мікрофлори піхви. Вбиваючи хвороботворні мікроорганізми, антибактеріальний препарат також згубно позначається і на молочнокислих бактерій. Для відновлення флори статевих органів після антибіотикотерапії застосовуються вагінальні супозиторії або капсули, що містять лактобактерії. У деяких випадках після закінчення лікування призначають протигрибкові засоби з метою профілактики кандидозу.

І також важливо відновити природний імунітет, у зв’язку з чим після закінчення терапії фахівці рекомендують пити вітамінні препарати. Особливо важливий у подібному випадку вітамін С.

Запобігти кольпіт легше, ніж його лікувати. Тому в цілях профілактики фахівці рекомендують дівчатам і жінкам уникати випадкових статевих зв’язків, користуватися бар’єрними засобами контрацепції, дотримувати правил інтимної гігієни і періодично відвідувати лікаря-гінеколога.