Дисбактеріоз піхви: симптоми, лікування та профілактика бактеріального вагінозу

Дисбактеріоз піхви – проблема, з якою стикаються дуже багато жінок. На жаль, не всі з них вчасно звертаються до гінеколога, а це загрожує серйозними наслідками.

Що таке бактеріальний вагіноз

Кожен немовля жіночої статі народжується зі стерильною піхвової середовищем. Приблизно на 6-7 добу слизову починають заселяти анаеробна флора. Нейтральна середовище зберігається майже до початку періоду статевого дозрівання, потім починає ставати кислою. На слизовій з’являються і розмножуються у великій кількості молочнокислі палички, в результаті чого утворюється рухома екосистема, в якій уживаються понад 300 видів бактерій.

В ідеалі нормальна мікрофлора повинна складатися переважно з лакто – і біфідобактерій. Допускається лише 1 % умовно-патогенних мікроорганізмів. Палички Дедерлейна і молочнокислі бактерії контролюють кількість хвороботворних елементів, виробляючи спеціальні речовини та створюючи особливу слабокислу середовище, і не дають їм розмножуватися більше покладеної норми. Тільки в такому співвідношенні мікрофлора може самостійно справлятися з інфекціями. Згідно зі статистикою, лише 25 % жінок можуть похвалитися нормальним станом мікрофлори піхви.

Вагінальний дисбіоз характеризується різким підвищенням кількості патогенних бактерій, наслідком чого стають різноманітні захворювання органів жіночої репродуктивної системи.

Потрібно сказати, що умовно-патогенна флора завжди є на слизовій оболонці і тільки чекає зручного моменту, щоб почати активно розмножуватися. Наприклад, гарднерельоз у жінок розвивається із-за різкого збільшення кількості гарднерел. Це один з найбільш поширених форм дисбіозу.

Причини виникнення хвороби

Раніше вважали, що дисбіоз передається статевим шляхом, однак це не так.

Серед причин порушень можна виділити такі:

  • надмірне вживання антибіотиків;
  • будь-які збої в гормональній системі (як фізіологічні, викликані вагітністю, пологами або клімаксом, так і інші з-за абортів, неправильного застосування контрацептивів та інших хвороб);
  • зниження імунітету в силу різних причин;
  • авітаміноз;
  • різні деформації входу в піхву після природного розродження через розривів, неправильно накладених швів, хірургічного втручання;
  • запальні процеси в органах малого тазу;
  • дисбактеріоз кишечника;
  • банальне недотримання правил особистої гігієни (рідка зміна прокладок або тампонів під час менструацій, а також зловживання щоденними прокладками);
  • переохолодження;
  • постійні стреси;
  • зловживання спринцюваннями (ці процедури вимивають нормальну мікрофлору, яка тут же починає заміщатися умовно-патогенної);
  • часта зміна статевих партнерів і безладне статеве життя;
  • різка зміна клімату.

У рідкісних випадках причиною дисбактеріозу можуть бути хвороби кровоносної системи, ожиріння, діабет.

Дисбіозом піхви можуть страждати не тільки жінки дітородного віку (основна група ризику), а й дівчата. Це часто пов’язано з анатомічними особливостями, становленням циклу, нестабільністю гормонального фону, прийомом антибіотиків, носіння синтетичної білизни. Також з такою проблемою часто стикаються пацієнтки після 50 у період постменопаузи з причини різкого ощелачіванія піхвової середовища.

Симптоми і ознаки захворювання

На жаль, при дисбактеріозі піхви симптоми проявляються не відразу. Незначна зміна кольору і запаху піхвових виділень часто залишається непоміченим. Спочатку хвороба протікає безсимптомно і виявляється випадково при плановому відвідуванні гінеколога.

Ознаками наявності проблеми можуть бути:

  • загальне погіршення самопочуття;
  • больові відчуття під час близькості;
  • свербіж, дискомфорт і печіння в інтимній зоні;
  • специфічні виділення сіруватого або жовтуватого кольору;
  • неприємний стійкий запах (чимось нагадує порченую рибу).

Варто зазначити, що симптоми майже завжди посилюються після статевої близькості або закінчення менструації.

При подальшому прогресуванні стан погіршується, виділення стають гнійними, при сечовипусканні з’являються ріжучі болі, може підвищуватися температура. Ігнорувати проблему небезпечно, так як вона може перерости в хронічну форму, для якої характерне чергування гострих періодів і ремісій.

Діагностика баквагиноза

Найчастіше проблема виявляється випадково. Але іноді пацієнтки самі приходять до лікаря з певними скаргами. Гінеколог обов’язково проведе огляд і візьме мазок, щоб перевірити склад мікрофлори та рн середовища. Мікробіологічне обстеження мазка, бакпосів та інші необхідні аналізи допомагають у стислі терміни поставити діагноз і почати лікування.

Медикаментозне лікування

Лікування дисбактеріозу піхви складається з декількох етапів. Спочатку необхідно придушити патогенну мікрофлору з допомогою місцевих антисептичних і протимікробних препаратів у вигляді вагінальних таблеток або свічок. Нерідко використовуються свічки Ацилакт, Нео-Пенотран, а також Метрогіл. Перший етап займає півтора тижні. Навіть якщо неприємні симптоми зникли, ні в якому разі не можна самовільно припиняти лікування раніше зазначеного терміну, інакше можна спровокувати розвиток хронічного дисбактеріозу. Використовувати антибіотики не рекомендують, так як вони знищують як корисні, так і хвороботворні бактерії, тому про нормалізації мікрофлори немає й мови.

Тільки потім можна почати прийом місцевих і загальних пробіотиків, які допоможуть нормалізувати нормальну мікрофлору (Лактобактерин, Біфідумбактерин) і попередити ймовірність розвитку інших захворювань і появи ускладнень. Результат лікування обов’язково перевіряється і фіксується.

Також лікар рекомендує дієту, засновану на збільшенні кількості вживаних кисломолочних продуктів. Гострі, кислі страви, алкоголь, дріжджову випічку необхідно виключити з меню. Обов’язково потрібно вжити заходів по підвищенню імунітету – загартовуватися, вживати вітаміни, займатися лікувальною фізкультурою.

Лікування народними засобами

Народні засоби дуже різноманітні. Звичайно, домогтися гідного результату з ними складно, але їх завжди можна застосовувати в якості додаткових методів лікування.

Хороші відгуки зібрав відвар з квіток черемхи. 1 ст. л. сировини необхідно залити водою і кип’ятити на маленькому вогні близько 15 хвилин.

Нерідко використовуються обліпихова олія, сік алое, кора дуба, мед.

Популярні рецепти:

  • Залити водою 1 ст. кори дуба на три години. Закип’ятити і влити проціджений настій у ванну. Робити раз на 3 дні.
  • 2 ст. л. меду залити 2 ст. води, додати у ванну. Приймати ванну щодня протягом 20 хвилин.
  • 2 ст. л. сухих плодів черемхи залити 5 ст. окропу. Теплий і проціджений відвар використовувати для підмивання. Курс лікування – не менше тижня.

Спринцювання і глибокі підмивання робити не варто, так як вони нерідко тільки погіршують стан.

Бактеріальний вагіноз при вагітності

Вагітність – це своєрідний фактор ризику, який дуже часто провокує загострення дисбіозу. Дисбактеріоз в період виношування дитини становить неабияку небезпеку як для здоров’я матері, так і майбутньої дитини. На жаль, близько 70 % майбутніх мам зіштовхуються з цим неприємним явищем в силу різних причин. Але найчастіше це трапляється із-за серйозних гормональних перебудов в організмі, що безпосередньо позначається на стані імунітету.

Хвороба обов’язково потрібно лікувати, але призначати препарати і підбирати дозування може тільки лікар. Більшість медикаментів використовуються місцево і не впливають на розвиток плоду. Головне завдання лікаря – усунути симптоми і підготувати жінку до пологів. Терапія спрямована на нормалізацію ситуацію і може проводитися неодноразово.

Прогноз і ризики

Якщо бактеріальний вагіноз не лікувати, він може навіть призвести до дуже серйозних наслідків – безпліддя, хвороб шийки матки, викиднів та передчасних пологів у разі вагітності. Часто інфекція потрапляє в сечовий канал, що призводить до уретриту, циститу і пієлонефриту.

Профілактичні заходи

Профілактика дуже проста і полягає в дбайливому уважному ставленні до власного здоров’я.

Кожній жінці необхідно:

  • своєчасно відвідувати гінеколога навіть у тому випадку, коли нічого не турбує;
  • вчасно лікувати виникають захворювання репродуктивної системи та кишкові інфекції;
  • правильно харчуватися (обов’язково включаючи в раціон кисломолочні продукти і рослинну клітковину), вести здоровий спосіб життя, уникати стресів;
  • дотримуватися елементарних правил особистої гігієни (особливо це стосується періоду менструацій), правильно і регулярно підмиватися з використанням спеціальних засобів для інтимної гігієни з відповідним pH (від 3,8 до 4,4), наявністю у складі молочної кислоти і рослинних екстрактів ромашки, шавлії, зволожуючих слизову;
  • не зловживати використанням щоденних прокладок;
  • носити зручне білизна з натуральних матеріалів, що не стискує рухів і дає шкірі дихати. Синтетичне білизна викликає електризацію клітин, з-за чого вони не видаляються зі слизовими виділеннями природним шляхом, а прилипають до стінок піхви.

При появі дивних симптомів не потрібно панікувати. Краще найближчим часом звернутися до лікаря. Ранній початок лікування допомагає швидко вирішити проблему і забути про всі неприємності, пов’язаних з нею.